Пилипенко-Гринішак Катерина
| Катря Пилипенко-Гринішак | |
|---|---|
| Катерина Пилипенко | |
| Псевдо | К. О. Пилипенко-Бучма |
| Народилася |
1890 Таганрог |
| Діяльність | драматична актриса (субрета), співачка |
| Відома завдяки | актриса Театру Руської бесіди у Львові |
| Родичі | сестра Надія Пилипенко, актриса |
| У шлюбі з | Лесь Гринішак |
Ка́тря Пилипе́нко (Пилипенко-Бучма, Пилипенко-Гринішак, 1890?,Таганрог — ?) — українська театральна актриса (субрета) і співачка, відома за виступами в «Театрі Руської бесіди», Стрілецькому театрі, Театрі-студії ім. І. Франка. Сестра актриси Надії Пилипенко-Крижанівської. Дружина диригента Леся Гринішака.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась в Таганрозі.
З 1910 року — актриса і співачка театру «Руської Бесіди» у Львові.
З 1915 — член Стрілецького театру при Леґіоні УСС.
1919 — актриса Українського Чернівецького театру під дирекцією Михайла Онуфрака, який на той час діяв у Станиславові. Згодом знову у Львові.
1919 разом з УГА галицькі театри перейшли Збруч і грали у Кам'янці-Подільському, Проскурові, Вінниці. Після розпаду Галицької армії у травні 1920 частина членів акторської трупи повернулась до Львова, де почали виступати за Український незалежний театр. Гнат Юра заснував театр у Вінниці, а Катря Пилипенко з чоловіком Лесем Гринішаком, сестрою Надією, її чоловіком Богданом Крижанівським та іншими відомими акторами і театральними діячами з червня 1920 осіли в Черкасах, де почали працювати в Театрі-студії імені І. Франка.
Є згадки Й. Гірняка про те, що в 1921 році у подружжя була маленька дитина, а в Черкасах тоді був голод. Певний час протягом кількох місяців трупа студії імені Франка за їх участі працювала в більш ситому Херсоні, але зустріли їх там не зовсім привітно. То ж довелось повернутись до Черкас. По дорозі з Херсону їх пограбували знам'янські грабіжники, викравши у мам маленьких дітей — Катрі Пилипенко і її сестри Надії — навіть клунки з пелюшками. Це було у грудні 1921 року.
Голодно було і в 1922, коли вони були змушені виступала в селі Білозір'я, де з харчуванням на той час було набагато краще, ніж у місті, але і там до акторів поставились не зовсім гостинно. Все ж після повернення до Черкас актори почали за організацію шкільних гуртків отримувати плату частково натурою: кожний інструктор діставав три пуди (48 кілограмів) борошна.[1][2]
Також зі «Споминів» Й. Гірняка дізнаємось про вірність Катрі і її сестри Надії своїм чоловікам: «Богдан Крижанівський знайшов Надю Пилипенко, яка розділила з ним тяжкі житейські митарства, а її сестра Катерина Пилипенко із подивугідною самопосвятою боролась за життя хворіючого тяжкою туберкульозою, талановитого Леся Гринішака.»[1]
Більш пізня інформація про долю Катрі Пилипенко, її чоловіка Леся Гринішака і їх дитини доки невідома.
Ролі[ред. | ред. код]
- Софія («Галька» Станіслава Монюшка)
- Ярина, родичка Малиновського («Розладдя» Дмитра Николишина)
- Винця, дочка матері Марії (драма «Партачі» С. Буйницької)
- Головна роль в опері «Кармен» Ж. Бізе
- Грала у виставі «Тривога» А. Крушельницького
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Спомини / Йосип Гірняк, Богдан Бойчук. — В-во Сучасність, 1982. — С. 133
- ↑ Театр-студія імені Франка / Йосип Гірняк // Сучасність, № 5, Мюнхен, 1981. — С.19-38 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пилипенко Катря // Енциклопедія українознавства. — Том 2, Частина 6 / Володимир Кубійович. — Вид-во «Молоде життя», 1970. — С. 2045.
- Пилипенко Катря / Ізборник [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]