Перейти до вмісту

Степан Писаревський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Писаревський Степан)
Степан Писаревський
Народився1780 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вовчанськ, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 січня 1839(1839-01-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вовчанськ, Харківська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, поет, православний священник, драматург Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанроперета Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяправослав'я Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зПисаревська Марта Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиПисаревський Петро Степанович Редагувати інформацію у Вікіданих

S: Роботи у Вікіджерелах

Писаревський Степан (псевдонім Стецько Шереперя) — (*1780-ті, Харківщина — †22 січня 1839, Вовчанськ, Харківщина) — український драматург, поет, православний священник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився на Харківщині. Здобув освіту у Харківському духовному колегіумі, після закінчення якого займав високі духовні посади у Харкові, Богодухові, Вовчанську. Служив харківським протопопом. На момент смерті, 22 січня 1839 року, перебував протоієреєм у Вовчанську[1].

Його син — Писаревський Петро Степанович (1820—1871) — український поет, автор бурлескних віршів і байок.

Творчість

[ред. | ред. код]

Свої твори поет друкував під псевдонімом Стецька Шерепері.

За своє життя Писаревський написав вірші, деякі зі своїх віршів поклав на музику, які стали українськими народними піснями: «Писулька до мого братульки Яцька, мирянського панотця...», «Де ти бродиш, моя доле?..» (Марко Кропивницький включив ці пісні в комедію "Вій" (1896)), «За Немань іду» (про похід козацьких полків у Закордонному походу російської армії 1813 року) була інсценована в українській опереті «За Немань йду» Володимиром Александровом у 1872. У п'єсі «Купала на Івана» зобразив справжні народні обряди Купала та весілля. П'єса С. Писаревського «Купала на Івана» (Харків, 1840), написана українською мовою, як сказано в назві, «обряды Купалы и свадьбы, как водится у малороссиян, представлены в подлинном их виде, с национальными песнями», була музично оброблена як оперета Іваном Озаркевичем і отримала назву «Весілля, або Над цигана Шмагайла нема розумнішого» (1849). Музику до оперети написав Михайло Вербицький. Також написав байку «Крути, Панько, головою» та жартівливий твір «Писулька до мого братухи Яцька», «Свиня і Трояндник», «Моя доля»,«Пісня»[1].

Його поетичні твори друкувалися в альманахах «Сніп» (1841), «Ластівка» (1841) та інших виданнях.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Небо України» — поетична антологія

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]