Степан Писаревський
| Степан Писаревський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1780  Вовчанськ, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 січня 1839 Вовчанськ, Харківська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | письменник, поет, православний священник, драматург |
| Знання мов | українська |
| Жанр | оперета |
| Конфесія | православ'я |
| У шлюбі з | Писаревська Марта |
| Діти | Писаревський Петро Степанович |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Писаревський Степан (псевдонім Стецько Шереперя) — (*1780-ті, Харківщина — †22 січня 1839, Вовчанськ, Харківщина) — український драматург, поет, православний священник.
Народився на Харківщині. Здобув освіту у Харківському духовному колегіумі, після закінчення якого займав високі духовні посади у Харкові, Богодухові, Вовчанську. Служив харківським протопопом. На момент смерті, 22 січня 1839 року, перебував протоієреєм у Вовчанську[1].
Його син — Писаревський Петро Степанович (1820—1871) — український поет, автор бурлескних віршів і байок.
Свої твори поет друкував під псевдонімом Стецька Шерепері.
За своє життя Писаревський написав вірші, деякі зі своїх віршів поклав на музику, які стали українськими народними піснями: «Писулька до мого братульки Яцька, мирянського панотця...», «Де ти бродиш, моя доле?..» (Марко Кропивницький включив ці пісні в комедію "Вій" (1896)), «За Немань іду» (про похід козацьких полків у Закордонному походу російської армії 1813 року) була інсценована в українській опереті «За Немань йду» Володимиром Александровом у 1872. У п'єсі «Купала на Івана» зобразив справжні народні обряди Купала та весілля. П'єса С. Писаревського «Купала на Івана» (Харків, 1840), написана українською мовою, як сказано в назві, «обряды Купалы и свадьбы, как водится у малороссиян, представлены в подлинном их виде, с национальными песнями», була музично оброблена як оперета Іваном Озаркевичем і отримала назву «Весілля, або Над цигана Шмагайла нема розумнішого» (1849). Музику до оперети написав Михайло Вербицький. Також написав байку «Крути, Панько, головою» та жартівливий твір «Писулька до мого братухи Яцька», «Свиня і Трояндник», «Моя доля»,«Пісня»[1].
Його поетичні твори друкувалися в альманахах «Сніп» (1841), «Ластівка» (1841) та інших виданнях.
- «Небо України» — поетична антологія
- ↑ а б Вовчанськ, 1994, с. 87.
- Писаревський (псевд. — Степан Шеремета) Степан // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 198
- Писаревський о. Степан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1368. — 1000 екз.
- П'єса «Купала на Івана»
- Вірші на pysar.net
- В. Шубравський. «Українська драматургія першої половини XIX століття».
- Вовчанськ: Збірник архівних документів та матеріалів / гол. ред. А. І. Епштейн[ru]. — Харків : Фоліо, 1994. — 124 с. — (Старовинні міста Харківщини).
