Пишкін Борис Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пишкін Борис Андрійович
рос. Борис Андреевич Пышкин
Народився 3 вересня 1893(1893-09-03)
Казань,
Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 29 січня 1970(1970-01-29) (76 років)
Київ,
 УРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тімірязєва
Галузь берегові процеси, гідрологія
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Звання професор, член-кор. АН УРСР
Ступінь доктор технічних наук
Відомі учні Сеймов Валентин Михайлович
Членство НАН України

Пишкін Борис Андрійович (3 вересня 1893 року — 29 січня 1970 року) — український радянський гідротехнік, гідролог, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології суші Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент АН України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 вересня 1893 року в Казані, Росія. Закінчив 1924 року Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязева зі спеціальності «гідротехнік». Учасник Другої світової війни. Працював у водогосподарських установах Середньої Азії, Закавказзя. Завідувач кафедри в Омському сільгоспуніверситеті, викладав у Київському гідромеліоративному інституті. У 1945–1948 роках працював у секції водогосподарських проблем АН України. Докторський ступінь отримав у 1946 р. Член-кореспондентом АН України обраний у 1951 р. У Київському університеті працював у 1962–1967 роках завідувачем кафедри гідрології суші (тепер гідрології та гідроекології) географічного факультету. Водночас завідував відділом в Інституті гідрології і гідротехніки АН України (тепер Інститут гідромеханіки НАН України).

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

Сфера наукових досліджень: питання динаміки берегів морів і водосховищ, зокрема, теорії гідродинаміки прибережної зони, дії вітрових хвиль на гідротехнічні споруди і береги, а також циркуляції двофазних потоків у трубопроводах і ріках. Розробив методи захисту берегів від затоплювання та розмивання, а також захисту водозаборів і портів від замулювання та занесення. Створив новий науковий напрям — динаміка берегів водосховищ. Автор близько 200 наукових праць. Основні праці:

  1. Лісосплав і лісосплавні споруди на річках України. — К., 1955 (у співавторстві).
  2. Дослідження вздовжберегового руху наносів на водосховищах. — К., 1967 (у співавторстві).
  3. Регулювання вздовжберегового потоку наносів. — К., 1972 (у співавторстві).
  4. Динаміка берегів водосховищ. — К., 1973.

Література[ред. | ред. код]

  1. Пишкін, Борис Андрійович // Велика українська енциклопедія.
  2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
  3. Хільчевський В. К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. — К., 2000.
  4. Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського. — К., 2004.
  5. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.