Плоскостручечник льонолистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плоскостручечник льонолистий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Триба: Alysseae
Рід: Плоскостручечник (Meniocus)
Вид: Плоскостручечник льонолистий
Meniocus linifolius
(Stephan ex Willd.) DC., 1821
Синоніми
Alyssum linifolium Stephan ex Willd.
Посилання
Віківиди: Meniocus linifolius
IPNI: 277601-1

Плоскостручечник льонолистий[1], плоскоплідник льонолистий[2] (Meniocus linifolius) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae); поширений на заході Північної Африки, у південно-західній та південно-східній Європі, та в Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна рослина 10–20 см. Рослина вкрита зірчастими волосками. Листки клиноподібно-лінійні, цілокраї. Пелюстки блідо-жовті, 2–3 мм завдовжки. Стручечки плоскі, 4–5 мм завдовжки і 3–3.5 мм шириною, з дуже коротким стовпчиком і 4–8-насінними гніздами, голі. Нитки всіх тичинок крилато-розширені й мають по 1 зубцю[2]. Листки розміром (5)10–25 × 1–3 мм; сидячі. Суцвіття 10–25-квіткові, завдовжки до 15 см під час плодоношення. Квіти ≈ 1.5 мм в діаметрі. Чашолистки ≈ 1.5 мм завдовжки. Тичинки ≈ 1–1.5 мм завдовжки. Насіння яйцеподібно-кулясте, довжиною 1–1.5 мм, буре[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений на заході Північної Африки, у південно-західній та південно-східній Європі, західній Азії, середній Азії й на схід до Сибіру та північно-західного Китаю й на південний схід до Пакистану[4][5].

В Україні вид зростає в степах, на сухих схилах, на вапнякових і крейдяних відслоненнях — в Донецькому Лісостепу, Степу та Криму[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Meniocus linifolius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 118. (рос.)(укр.)
  3. Flora of Pakistan. Процитовано 03.10.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 03.10.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 03.10.2019. (англ.)