Полинін Федір Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полинін Федір Петрович
Народження 20 жовтня 1906(1906-10-20)
Саратовська губернія, Російська імперія
Смерть 21 листопада 1981(1981-11-21) (75 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Країна Flag of Poland.svg ПНР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Партія КПРС
Звання генерал-полковник авіації[d]
Війни / битви Японсько-китайська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Кутузова I ступеня орден Кутузова II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» медаль «За Одру, Нису і Балтику» орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня POL Za udział w walkach o Berlin BAR.svg

Федір Петрович Полинін (7 [20] жовтня 1906, Сухий Отрог, Самарська губернія, тепер Балаковського району Саратовської області, Російська Федерація — 21 листопада 1981, Москва) — радянський військовослужбовець, генерал-полковник авіації (1946), генерал броні (ПНР). Командувач ВПС ЗС Польщі (1944—1947). Герой Радянського Союзу (1938). Депутат Верховної Ради Української РСР 5-го скликання (1959—1963).

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з багатодітної селянської родини. У 1907 році разом з родиною переїхав у село Самарка Семипалатинського округу. У восьмирічному віці розпочав роботу в господарстві батька. Після його смерті виїхав до Самари і в серпні 1924 року розпочав роботу в сільській кооперації як сторож і носильник, а від квітня 1927 року — як некваліфікований робітник. Водночас в 1925 — 1928 роках ходив до вечірньої середньої школи для дорослих у місті Самарі.

У Червоній армії з жовтня 1928 року. Спочатку служив у полковій школі піхоти 101-го стрілецького полку в Сизрані, а в грудні 1928 року перейшов до авіації.

Член ВКП(б) з 1929 року.

Закінчив Вольську льотну школу (1929), школу льотчиків в Оренбурзі (1931), курси удосконалення командного складу Військово-повітряної академії імені Жуковського в 1935 році.

З листопада 1937 по квітень 1938 брав участь у японо-китайській війні, де командував бомбардувальною авіагрупою: на літаку СБ брав участь у бомбардуванні японського аеродрому на острові Формоза (Тайвань). 14 листопада 1938 року за мужність і героїзм, проявлені під час бойових дій в Китаї, йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна. Служив старшим інспектором з техніки пілотування ВПС РСЧА.

Від жовтня 1939 року був заступником командувача Повітряних Сил Київського Особливого військового округу. На посаді командувача ВПС 13-ї армії брав участь у радянсько-фінській війні. З 1940 року командував бомбардувальною авіаційною дивізією в Білоруському військовому окрузі.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року на посаді командира 13-ї бомбардувальної авіаційної дивізії. З серпня 1941 року — командувач ВПС Брянського фронту. Від травня 1942 року — заступник командувача 2 Повітряної Армії, а від вересня 1942 року — заступник командувача 6 Повітряної Армії на на Брянському і Північно-західному фронтах. Командувач 6-ї повітряної армії (січень 1943 р. — жовтень 1944 року).

З жовтня 1944 — командувач Військово-повітряних сил (ВПС) Війська Польського. 11 липня 1946 року присвоєно звання генерал-полковника авіації.

Після війни, з березня 1947 року по травень 1950 року командував 13-ю повітряною армією (з 10 січня 1949 р. — 76-ю повітряною армією). У 1955 році закінчив Військову академію імені Ворошилова.

З лютого 1956 року по серпень 1959 року — командувач 57-ї повітряної армії Прикарпатського військового округу.

У 1959 — 1971 роках — начальник тилу Військово-повітряних сил СРСР. З 1971 року — у відставці.

Похований на Кунцевському кладовищі Москви (могила включена в Державний список пам'яток історії та культури міста Москви).

Звання[ред. | ред. код]

  • комбриг (29.11.1939)
  • генерал-майор (4.02.1940)
  • генерал-лейтенант (28.05.1943)
  • генерал броні ВП (9.08.1945)
  • генерал-полковник (11.07.1946)

Нагороди[ред. | ред. код]

ПНР

Пам'ять[ред. | ред. код]

У меморіальному комплексі Вольського філії Військової академії тилу встановлена пам'ятна плита на честь Героя.

Твори[ред. | ред. код]

  • Полынин Ф. П. Боевые маршруты — М.: Воениздат, 1972.

Література[ред. | ред. код]

  • Командующие воздушными армиями — М.: Патриот, 2006.