13-та повітряна армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
13-та повітряна армія СРСР
На службі 25 листопада 1942 — травень 1945
Країна СРСР
Належність Ленінградський фронт
Вид ВПС
Тип Червона армія
Роль повітряна
Чисельність армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Оборона Ленінграда
Операція «Іскра»
Ленінградсько-Новгородська операція
Виборзька операція
Нарвська операція
Талліннська операція
Моозундська десантна операція
Командування
Визначні
командувачі
генерал-полковник авіації Рибальченко С.Д.

Трина́дцята пові́тряна а́рмія (13 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час Німецько-радянської війни.

Історія[ред. | ред. код]

Сформована 25 листопада 1942 на підставі наказу НКО СРСР від 10 листопада 1942 на базі управління та частин ВПС Ленінградського фронту у складі 275-ї винищувальної, 276-ї бомбардувальної та 277-ї штурмової авіадивізій.

У січні 1943 підтримувала наступ 67-ї армії фронту в операції по прориву блокади Ленінграда. У лютому забезпечувала наступальні дії військ фронту на красноборському, а в липні і серпні — на мгинському напрямах. Важливу роль армія зіграла на початку 1944 у операціях по повному зняттю блокади Ленінграда. У червні в ході Виборзької операції (10-20 червня) основні зусилля армії були зосереджені на підтримці з'єднань та частин, що завдавали головного удару на Карельському перешийку при прориві потужної оборони противника: руйнуванні довготривалих оборонних споруд і знищенні його резервів.

У липні 1944 армія брала участь у Нарвській (24-30 липня), у вересні — в Талліннській (17-26 вересня) наступальних операціях.

У вересні — листопаді 1944 армія вела активні бойові дії за звільнення Моонзундського архіпелагу. У ході цих бойових дій почалася передача бомбардувальної і штурмової авіації армії до складу 1-ї повітряної армії, що підтримувала війська 3-го Білоруського фронту у Східно-Прусській стратегічній операції (13 січня — 25 квітня 1945).

Бойовий шлях армія завершила участю в Моонзундській десантній операції (27 вересня — 24 листопада).

За роки Німецько-радянської війни льотчики армії здійснили близько 120 тис. літако-вильотів.

За бойові заслуги тисячі воїнів нагороджені орденами і медалями, 151 льотчик і штурман стали Героями Радянського Союзу, а П. А. Покришеву це звання було присвоєне двічі.

Склад[ред. | ред. код]

  • 273 винищувальна авіаційна дивізія (вад) (25.12.1942 — 05.1943);
  • 275 вад;
  • 269 вад (26.02.44 — 04.44);
  • 240 вад (19.04.43 — 11.07.43);
  • 276 бад;
  • 277 шад;
  • 281 шад (26.02.44 — 09.05.45);
  • 13 орап;
  • 407 зап (11.42 — 03.43);
  • 914 зап (11.42 — 03.43);
  • 915 зап (11.42 — 03.43);
  • 987 зап (11.42 — 03.43);
  • 5 одрае (01.43 — 04.43);
  • 10 овае (01.43);
  • 12 окае (01.43);
  • 742 орап (02.44 — 04.44);
  • 87 онбае (07.44 — 05.45);
  • 553 оааез (03.43 — 05.45).

Командування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», Москва, 1968.
  • Иноземцев И. Г., «Под крылом — Ленинград», Москва, 1978
  • Морозов М. Искра победы. Советские ВВС в операции по прорыву блокады Ленинграда. — АвиаМастер, 2004, No. 4.
  • Зимин Г. В. Истребители. — М.: Воениздат, 1988.
  • Полетаев О., Нугис А. На крыльях родины. — Таллин, «Ээсти Раамат», 1981.
  • Прачик И. А. Фронтовое небо. — М.: Воениздат, 1984.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]