Польсько-румунські відносини
| Польсько-румунські відносини | |
|---|---|
| |
 Польща |
 Румунія |
Польсько-румунські відносини – двосторонні дипломатичні відносини між Польщею та Румунією. В останні роки урядовці Польщі та Румунії регулярно обмінюються візитами на високому рівні, що відображає взаємний інтерес до двостороннього співробітництва[1].
Країни є повноправними членами НАТО та Європейського Союзу, а раніше входили до Організації Варшавського договору.
Історія[ред. | ред. код]
Витоки польського впливу в Румунії сягають XIV століття, коли засновано князівство Молдова. Організація торгівлі між Балтійським та Чорним морями допомогла розвивати зв'язки між двома народами. У цю епоху Молдова була васалом спочатку Королівства Польського, а потім Речі Посполитої[2].
Починаючи з 1921 у міжвоєнний період підписано кілька договорів між Польською Республікою та Румунським королівством, що призвело до формування Польсько-румунського союзу. Підписання договорів лягло в основу добрих міжнародних відносин між двома країнами, які тривали до початку Другої світової війни в 1939[3].
Після того, як рух Санація прийшов до влади в Польщі внаслідок Травневого перевороту, Польща та Румунія підписали Договір про гарантії 15 січня 1931. Чутки в Польщі про те, що Юзеф Пілсудський розглядає кандидатуру принца Миколи, колишнього регента Румунії, на вакантне місце на польському троні, були підтримані консервативними політиками: як приклад, Януш Радзивілл у жовтні того ж року[4]. Під час візиту польського керівництва до Румунії того ж місяця Януш Радзивілл виступав у Сенаті Польщі з пропозицією про відродження монархії. Здислав Любомирський витлумачив це як результат «вказівки, що виходить від [Пілсудського]». У 1932 прем'єр-міністр Румунії Ніколає Йорга поінформований послом у Варшаві Григоре Більчуреску, що консервативні групи розглядають можливість особистої унії з Каролем II королем обох країн[5].
Після Польської кампанії вермахту, яка стала початком Другої світової війни, до 120 000 польських військ відступили через румунський плацдарм до нейтральних Румунії та Угорщини. Більшість цих військ приєдналася до сформованих Польським збройним силам у країнах Франції та Великобританії у 1939 і 1940. Завдяки їхньому відступу до Румунії, польська армія стала однією з найбільших у лавах союзників до вступу у війну Сполучених Штатів Америки та нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз (операція «Барбаросса»)[6].
Торгівля[ред. | ред. код]
У 2016 обсяг товарообігу між країнами досяг рекордного значення в 4,86 мільярда євро, згідно з даними статистики міністерства економічного розвитку Польщі[1].
Форум жінок-лідерів 2020 (WLF) пройшов у Варшаві 4-5 березня з метою зміцнення двостороннього співробітництва між Польщею та Румунією, наголошуючи на значній ролі жінок у політиці, економіці та освіті[7]. Захід, організований посольством Румунії в Польщі, Польсько-румунською двосторонньою торговельно-промисловою палатою та Румунським інститутом культури, проходив під почесним патронатом титулярної королеви Румунії Маргарити, яка прибула на запрошення посольства Румунії у Варшаві на захід разом зі своїм[7].
Польська діаспора у Румунії[ред. | ред. код]
Поляки в Румунії утворюють офіційно визнану національну меншість, яка має одне місце в Палаті депутатів Румунії (зараз займається Союзом поляків Румунії). Поляки в Румунії мають доступ до початкових шкіл польською мовою та культурними центрами, які називаються «польськими будинками».
Дипломатичні місії[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Wilczek, Marcin. Poland and Romania: Almost 100 Years of Friendship That Is Still Growing. Emerging Europe. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
- ↑ Marcin Kosienkowski, «Polska a Mołdawia i Naddniestrze» [Архівовано 2020-09-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Hugh Ragsdale, The Soviets, the Munich Crisis, and the Coming of World War II, Cambridge University Press, Cambridge ISBN 0-521-83030-3
- ↑ Edmund Jan Osmanczyk, Encyclopedia of the United Nations and International Agreements, Routledge, Лондон, 2002, p. 1815
- ↑ lorin Anghel, «Mareşalul Piłsudski, în peţit la Bucureşti» p. 75 (September 1997), and «1918-1920. România refuză să ocupe Ucraina», in Magazin Istoric Anghel, «Mareşalul Piłsudski…», p.75
- ↑ Kwan Yuk Pan, «Polish veterans to take pride of place in victory parade» [Архівовано 2007-03-18 у Wayback Machine.], Financial Times, May 25, 2007. Last accessed on 31 March 2006.
- ↑ а б Polsko-Rumuńska Bilateralna Izba Przemysłowo-Handlowa. WIZYTA JEJ KRÓLEWSKIEJ WYSOKOŚCI W POLSCE. ZOBACZ, CO DZIAŁO SIĘ NA WOMEN LEADERSHIP FORUM. Sukces Pisany Szminka. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
- ↑ Embassy - Poland in Romania - Gov.pl website. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 жовтня 2020.
- ↑ Источник. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 10 жовтня 2020.