Кароль II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кароль II
CarolofRomania.jpg
Народився 15 жовтня 1893(1893-10-15)[1]
Сіная[1]
Помер 4 квітня 1953(1953-04-04)[1] (59 років)
Ешторіл[1]
Поховання Monastery of São Vicente de Fora[d]
Громадянство Румунія
Конфесія Румунська Православна Церква
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ка́роль II (рум. Carol, 1893, замок Пелеш, Сіная, Румунія — 1953, Ешторіл, Португалія) — король Румунії з 8 червня 1930 по 6 вересня 1940 року. Із династії Гогенцолернів-Зигмарінгенів. Маршал Румунії (1930 рік).

Біографія[ред.ред. код]

Син короля Фердинанд I, з юності був відомий ексцентричною поведінкою і скандальним способом життя. За свідченнями сучасників, страждав пріапізмом, що штовхав його на «сексуальні ескапади». Короткочасно був одружений без відома короля на простолюдинці і мав від цього шлюбу сина Мірчу Кароля Ламбріно (19202006 роки), не визнаного членом королівської сім'ї, проте згодом, вже після падіння монархії, який отримав право на прізвище Гогенцоллернів-Зігмарінгенів через суд. У тому ж 1920 року Кароль одружувався офіційно на принцесі Олені Грецькій, від цього шлюбу наступного року народився син Міхай. Але незабаром вибухнув новий скандал: кронпринц був позбавлений права престолонаслідування в грудні 1925 року. емігрував з коханкою Оленою Вольф, вона ж Лупеску; ця жінка мала великий вплив на Кароля і залишилася з ним до кінця життя.

По смерті батька (20 липня 1927 року) в 1930 році повернувся до Румунії, змістив 8-річного сина Міхая I і вступив на престол. У 1938 році встановив диктатуру, заборонив політичні партії і профспілки. З його санкції був убитий лідер націоналістів Корнеліу Кодряну. Дотримувався пробританської орієнтації. Позбувшись британської підтримки, був вимушений визнати Віденський арбітраж 1940 року і приєднання Бессарабії до СРСР.

Внаслідок вуличних протестів і маніфестацій "Залізної Гвардії " Кароль II 5 вересня зрікся престолу і відразу відправився з Румунії на поїзді до Югославії . По дорозі в Тімішоарі поїзд був зупинений озброєними легіонерами. Потяг з боєм все ж покинув станцію і перетнув югославський кордон. Після зречення Кароля II на престол зійшов його 19-річний син Міхай I, нездатний самостійно керувати державою.

Фактично після зречення Кароля від престолу новим керівником країни став Йон Антонеску. 15 вересня було сформовано фашистський уряд, в якому переважали представники " Залізної Гвардії ". Віце-прем'єром Румунії став лідер організації Хорія Сіма.

У 1947 році Кароль і Олена Лупеську одружилися в Бразилії. Наприкінці того ж року Румунію покинув і позбавлений влади Міхай, проте він не побажав зустрічатися за кордоном з батьком. Кароль II помер і був похований в Португалії. Через півстоліття, в 2003 році, його останки були перенесені до Румунії, в Куртя-де-Арджеш, де покояться попередні королі.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Record #118720929 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Див. також[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.