Ніколае Йорга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколае Йорга
рум. Nicolae Iorga
Народився 5 червня 1871(1871-06-05)[1]
Котошані, Румунія[1]
Помер 27 листопада 1940(1940-11-27)[1][2][…] (69 років)
Стрежніку, Прахова, Румунія
·вогнепальне поранення
Поховання цвинтар Беллу
Країна  Об'єднане князівство Волощини і Молдови
 Румунське королівство
Діяльність драматург
Сфера роботи історія[4], політика[4], творче та професійне письмоd[4], літературна критика[4], мемуарна літератураd[4] і поезія[4]
Alma mater Ясський університет, Лейпцизький університет, HU Berlin і Практична школа вищих досліджень
Заклад Паризький університет, Бухарестський університет і Ясський університет
Мова творів німецька, французька[5] і румунська[5]
Членство Сербська академія наук і мистецтв, Румунська академія, Польське наукове товариство у Львові, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Академія надписів та красного письменства[6]
Партія Democratic Nationalist Partyd
Конфесія Румунська Православна Церква
У шлюбі з Ecaterina Iorgad
Діти (6[7]) Liliana Iorgad
Автограф
Нагороди

CMNS: Ніколае Йорга у Вікісховищі

Ніколае Йорга (рум. Nicolae Iorga; 17 січня 1871(18710117), Ботошані — 27 листопада 1940, Стрежнік) — румунський історик, літературний критик, мемуарист, драматург, поет і політичний діяч.

Він закінчив Ясський університет, продовжив навчання у Парижі і Лейпцизі, де захистив докторську дисертацію. У 1894 році Йорга був призначений професором світової історії в Університеті Бухареста.

У 1890 році вступив до Соціал-демократичної партії[en], але він залишив її після 10 років, і попрямував до націоналізму. У 1910 році став одним із засновників Національно-демократичної партії[en]. Обіймав посаду прем'єр-міністра Румунії з 19 квітня 1931 по 6 червня 1932. У 1933 році виступив проти співпраці з Гітлером. Він також висловився проти прийняття влітку 1940 року ультиматуму Москви щодо приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР. Він був убитий членами фашистської організації Залізна Гвардія, яка визнала його винним у смерті свого лідера Корнеліу Кодряну у 1938 році.

Його портрет був поміщений на румунській банкноті номіналом 1 лей.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]