Очікує на перевірку

Поль Морейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морейра.
Поль Морейра
фр. Paul Moreira
Дата народження1961(1961)
Місце народженняЛісабон, Португалія
ГромадянствоФранція Франція
Професіяжурналіст, кінорежисер
Жанрдокументальне кіно
IMDbID 3103318
Нагороди та премії
pltv.fr/paul-moreira/
Зовнішні зображення
Фото Поля Морейри

По́ль Море́йра (фр. Paul Moreira; нар. 1961, Лісабон, Португалія) — французький журналіст, кінорежисер-документаліст лівої орієнтації. Створив ряд документальних фільмів про конфліктні зони, у тому числі про Ірак, Афганістан, Сомалі. Пол Морейра сприяв становленню жанру журналістських розслідувань на французькому телебаченні[1]. Володар низки міжнародних премій за тележурналістику, його фільм-розслідування «Ірак: Агонія нації» отримав премію за найкращий документальний фільм на 47-му Телевізійному фестивалі в Монте-Карло[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Поль Морейра народився у 1961 році в Португалії, в околицях Лісабона (Португалія). У 1963 році його батьки переїхали до Франції де отримали французьке громадянство для себе і дитини[3].

У 1984 отримав ступінь магістра з соціології та антропології (фр. maîtrise d'anthropologie) в університеті Париж IV та оволодів спеціальністю «кореспондент преси в англосаксонських країнах» університету Париж III, піврічну практику проходив у США. Кар'єру тележурналіста почав у 1986-му на каналі TF1, у 1990-ті продовжив на «France 3», «France 2» і в агентстві CAPA[fr]. У ті ж роки зробив перші самостійні телерепортажі з різних куточків планети: Румунська революція, завершення громадянської війни в Нікарагуа, дитяча злочинність у Бразилії[3].

У 1999 перейшов на Canal+, де створив і вів програму журналістських розслідувань «90 хвилин». Проведені ним разом з його командою розслідування отримали низку престижних французьких премій. Деякі зі створених фільмів сприяли відкриттю або поновленню кримінальних розслідувань, як, наприклад, фільм про вбивство судді Борреля[fr], що вважалося самогубством. Після значного успіху передачі, і на прохання керівництва каналу, Морейра створив додатковий щотижневий дайджест «Lundi Investigation» («Розслідування в понеділок»)[3].

У 2006 році Морейра залишив Canal+ і створив незалежну телестудію «Premieres Lignes» («Перші рядки»). Відтоді він сам займається підготовкою документальних фільмів з різних гострих питань. Його фільми демонструються на Canal+, ARTE, «France Télévisions», показані у більшості європейських країн, а також у Канаді, Індії, Сінгапурі, Австралії, Японії, Росії[3].

У 2007 році Морейра опублікував книгу «Нова цензура: За кулісами маніпулювання інформацією»[4]. Основною тезою його дослідження стає зовні парадоксальне твердження: чим прозоріше виглядає суспільство, тим непомітнішими і механістичнішими стають способи інформаційного контролю і цензури. Критична стаття про його книгу була під назвою «Інформаційна епоха: Найгірший кошмар Джорджа Орвелла»[5].

У 2016 році Поль Морейра випустив фільм «Україна: Маски революції» (фр. Ukraine, les masques de la révolution), що розповідає про події під час Революції гідності та подій в Одесі 2-го травня 2014 року. Фільм був уперше показаний на каналі Canal+ увечері 1 лютого[6]. Ще до показу Міністерство закордонних справ України звернулося до Вінсента Боллоре[fr], голови наглядової ради Canal+, з проханням не показувати цей фільм, оскільки він «дає глядачеві помилкове уявлення про ситуацію в Україні»[7][8]. Після першого показу фільм отримав змішані критичні відгуки французьких і міжнародних ЗМІ[9].

5 лютого 2016 року французьке сатиричне видання Charlie Hebdo розмістило на своїй офіційній сторінці у Facebook публікацію, де з гострим гумором назвало Поля Морейру «новим корисним ідіотом», що з'явився у Франції[10]:

Після Депардьє, Надін Морано і Тьєррі Маріані, у Франції з блиском з'явився новий корисний ідіот — Поль Морейра. Його фільм «Україна: маски революції», який транслювався цього тижня на Canal+, радісно підхоплює грубі прийоми путінської пропаганди старанно малюючи (за допомогою брехні й упущення, а також маніпуляцій з монтажем) знак рівності між українськими украй правими добровольчими формуваннями, ЦРУ і революцією Майдану[11].

Оригінальний текст (фр.)
Après Depardieu, Nadine Morano et Thierry Mariani, un nouvel idiot utile a été brillamment fabriqué par la France : Paul Moreira. Son documentaire, « Ukraine : les masques de la révolution », diffusé cette semaine sur Canal +, reprend avec bonheur les grosses ficelles de la propagande poutinienne en dessinant laborieusement (à coups de mensonges par omission et de manipulations au montage) un signe égal entre les milices d’extrême droite ukrainiennes, la CIA et la révolution de Maïdan.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Оригінальна назва Додаткова інформація
2001 Ісламісти-США: Таємна історія протиприродного альянсу Islamistes—USA, l'histoire secrète d'une alliance contre-nature Спільно з Жаном-Батистом Рівуаром[fr][12]. Номіновано на Премію Альбера Лондра[fr][3]
2003 Розслідування однієї війни без картинок Enquête sur une guerre sans images  
2003 У джунглях Багдада Dans la jungle de Bagdad  
2004 Влада озброєних повстанців Le pouvoir des rebelles armés Спільно з Данієлем Лене́[fr]. Лаврова гілка Club Audiovisuel de Paris[13].
2004 Багдад: Війна бомб Bagdad, la guerre des bombes  
2005 Ізраїль: Під таємницею війни колоній Israël, dans le secret de la guerre des colonies  
2006 Ірак: Агонія нації Irak, agonie d'une nation Приз 47-го Телевізійного фестивалю в Монте-Карло у категорії «Найкращий документальний фільм». Приз FIGRA в категорії «Найкраще журналістське розслідування»[3].
2007 Працювати до смерті Travailler à en mourir  
2007 Померти за машину Mourir pour la voiture  
2008 Збройовий трафік і національні інтереси Armes trafic et raison d'Etat Спільно з Давидом Андре[fr][3].
2009 Афганістан: На доларовій доріжці Afghanistan, sur la piste des dollars Приз FIGRA у категорії «Найкраще журналістське розслідування»[14].
2010 Бірма: Опір, бізнес і ядерний секрет Birmanie, résistance, business et secret nucléaire  
2011 Іслам, Антихрист і сендвіч з шинкою Islam, Antéchrist et jambon-beurre  
2011 Бункер-Сіті (Міста-бункери) Bunker cities  
2011 Токсична Сомалі: Інше піратство Toxic Somalia, l'autre piraterie Премія Іларії Альпи[it] у категорії «Найкращий міжнародний репортаж»[15].
2012 Відстежені! Розслідування продажів оцифрованої зброї Traqués! Enquête sur les marchands d'armes numériques  
2013 Тютюн: Нашим дітям промивають мізки Tabac, nos gosses sous intox  
2013 Подорож на невидиму війну Voyage dans une guerre invisible  
2014 Скоро у вас на тарілках (пряником або батогом) Bientôt dans vos assiettes (de gré ou de force) Приз FIGRA у категорії «Найкраще журналістське розслідування»[16].
2015 Танці з FN Danse avec le FN  
2016 Україна: Маски революції Ukraine, les masques de la révolution  Показаний (поза конкурсом) на 29-му фестивалі FIPA[17].
2018 Всередині російської машини інформаційної війни Guerre de l'info : au coeur de la machine russe[18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Marion Festraëts (19 лютого 2009). La télé mène l'enquête (фр.). L'Express.
  2. ↑ Le palmarés du 47ème Festival de Télévision de Monte-Carlo (PDF) (фр.). Nice Premium. 2007-06. Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  3. ↑ а б в г д е ж Une économie de la mort (фр.). ARTE. 2 вересня 2008. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 10 лютого 2016.
  4. ↑ Moreira P. Les nouvelles censures : Dans les coulisses de la manipulation de l'information. — Paris : Robert Laffont, 2007. — ISBN 2221108639.
  5. ↑ Jean Yves Chainon (29 червня 2007). The information age: George Orwell's worst fear (англ.). WAN-IFRA.
  6. ↑ Корреспондент.net (2 лютого 2016). Всупереч Україні. Париж показав фільм про Майдан. Кореспондент.net.
  7. ↑ Україна просить французький канал не транслювати фільм про Майдан. Кореспондент.net. 31 січня 2016.
  8. ↑ Текст МЗС України на Facebook. 31.01.2016.
  9. ↑ Lettre ouverte à Paul Moreira après „Ukraine, les masques de la révolution“ (фр.). Le Nouvel Observateur. 3 лютого 2016.
  10. ↑ Darth Walker. L'incroyable histoire du film de Paul Moreira que l'ambassade d'Ukraine a voulu censurer. AgoraVox (фр.) . 8.02.2016. Процитовано 10.02.2016.
  11. ↑ Текст Charlie Hebdo на Facebook. 5.02.2016.
  12. ↑ Annick Peigne-Giuly (22 квітня 2002). Aux grands reportages, les petits budgets (фр.). Liberation.fr.
  13. ↑ Laurier Information 2005 (фр.). CAP. 2005.[недоступне посилання з квітня 2019]
  14. ↑ Interview: Journalist claims USAID over-estimated schools built in Afghanistan (англ.). International Affairs Review. 28 березня 2010. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  15. ↑ «Toxic Somalia : l'autre piraterie», documentaire sur le trafic des déchets toxiques en Somalie (фр.). Radio France Internationale. 24 травня 2011.
  16. ↑ Palmarès FIGRA 2015 (фр.). 2015.
  17. ↑ Ukraine, les masques de la révolution (англ.). FIPA. 20 січня 2016. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  18. ↑ Inside the Russian Info War Machine. Java Films (амер.). Процитовано 6 вересня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поль_Морейра&oldid=42806232