Пол Джеймс (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пол Джеймс
Особисті дані
Народження 11 листопада 1963(1963-11-11) (60 років)
  Кардіфф, Уельс, Велика Британія
Зріст 178 см
Громадянство  Канада
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1982 Канада «Голден Хоукс» ? (?)
1983–1984 Канада «Торонто Бліззард» 21 (1)
1985–1986 Мексика «Монтеррей»  ? (?)
1987–1988 Канада «Гамілтон Стілерс»[en] 46 (4)
1988 Англія «Донкастер Роверз» 8 (0)
1989 Канада «Оттава Інтрепід»[en] 24 (0)
1990 Канада «Гамілтон Стілерс»[en] 6 (0)
1991 Канада «Торонто Бліззард» 27 (1)
1992 Канада «Лондон Лазерс»[en] 20 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983–1993 Канада Канада 46 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1989 Канада «Оттава Інтрепід»[en]
1992 Канада «Лондон Лазерс»[en]
1994 США «Ле Муан Долфінс»[en]
1996 США «Ніагара Пірпл Іглз»[en]
1998–2001 Канада Канада U-20
2004–2010 Канада «Йорк Лайонз»[en]
2011 Багамські Острови Багамські Острови

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Пол Джон Джеймс (англ. Paul John James, нар. 11 листопада 1963, Кардіфф) — канадський футболіст валлійського походження, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав за національну збірну Канади, з якою був учасником Олімпійських ігор 1984 року та чемпіонату світу 1986 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в Кардіффі, Уельс, але у 16 ​​років разом зі своїми батьками та сестрою емігрував до Канади. Грав у футбол за студентську команду «Голден Хоукс»[en] Університету Вілфріда Лор'є.

У дорослому футболі дебютував 1983 року виступами за команду «Торонто Бліззард», у складі якого провів два останні сезони Північноамериканської футбольної ліги[1], після чого у кінці 1984 року турнір припинив існування, а Джеймс відправився до мексиканського «Монтеррея», з яким став чемпіоном Мексики.

1987 року уклав контракт з клубом «Гамілтон Стілерс»[en] з Канадської футбольної ліги[en], де провів два сезони, після чого зіграв кілька матчів за англійський «Донкастер Роверз», що виступав у Третьому дивізіоні.

Надалі знову виступав у Канадській футбольній лізі за «Оттава Інтрепід»[en], «Гамілтон Стілерс»[en] та «Торонто Бліззард», а завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Лондон Лазерс»[en] у 1992 році[2].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У 20 років Джеймс отримав громадянство Канади та отримав можливість виступати за її збірну і вже 6 грудня 1983 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Канади в товариському матчі проти Мексики (0:5).

Наступного року Джеймс грав у складі збірної на Олімпійських іграх 1984 року у Лос-Анджелесі, де зіграв усі 4 гри, а канадці лише в серії пенальті поступились Бразилії у чвертьфіналі.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату націй КОНКАКАФ 1985 року, на якому зіграв у 7 з 8 ігор і забив гол у матчі з Коста-Рикою (1:1)[3], допомігши команді здобути золоті нагороди та вперше стати найкращою збірною Північної Америки. Також цей успіх дозволив канадцям вперше у своїй історії вийти на чемпіонату світу 1986 року у Мексиці[4]. Там Пол зіграв усі три ігри — проти Франції (0:1)[5], Угорщини (0:2)[6] та Радянського Союзу (0:2)[7].

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 46 матчів, забивши 2 голи[8].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Ще під час футбольної кар'єри Пол Джеймс почав тренувати і був граючим тренером команд «Оттава Інтрепід»[en] та «Лондон Лазерс»[en], а по завершенні ігрової кар'єри працював з американськими та канадськими університетськими командами.

1998 року Джеймс очолив молодіжну збірну Канади, з якою кваліфікувався на молодіжний чемпіонаті світу 2001 року в Аргентині. Втім на турнірі канадці виступили вкрай невдало, програвши всі три гри з загальною різницею голів 0:9, після чого Пол покинув посаду.

У 2004–2010 роках тренував студентську команду «Йорк Лайонз»[en] з Йоркського університету, також у цей час був футбольним аналітиком на канадських телеканалах. 16 січня 2010 року Джеймс оголосив про свій відхід з Йоркського університету після шести років роботи з «Лайонз»[9].

2011 року Джеймс очолив збірну Багамських Островів[10], втім досить швидко контракт із ним було розірвано після його зникнення. Через тиждень після зникнення Джеймса вдалося виявити в одному з мотелів Лос-Анджелеса. Він не мав уявлення про те, як він потрапив туди[11].

У лютому 2012 року Джеймс повідомив, що багато років бореться із наркотичною залежністю і регулярно вживав крек-кокаїн[12]. У 2018 році заявив, зо його змусили звільнитись з Йоркського університету через його пристрасть до психоактивних речовин[13]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Монтеррей»: 1986
Канада: 1985

Примітки[ред. | ред. код]

  1. NASL-Paul James. www.nasljerseys.com. Процитовано 3 січня 2022.
  2. Paul James soccer Statistics on StatsCrew.com. www.statscrew.com (англ.). Процитовано 3 січня 2022.
  3. WORLD CUP 1986. www.allworldcup.narod.ru. Процитовано 3 січня 2022.
  4. Randy SAMUEL. fifa.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 23 червня 2009.
  5. Canada – France. ФІФА. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 23 січня 2012.
  6. Hungary – Canada. ФІФА. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 23 січня 2012.
  7. Soviet Union – Canada. ФІФА. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 23 січня 2012.
  8. Profil. Canada Soccer (fr-CA) . Процитовано 3 січня 2022.
  9. CIS:Paul James leaves York. theScore.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 2 червня 2010.
  10. James on Bahamian potential in soccer [Архівовано 2020-07-17 у Wayback Machine.] thenassauguardian.com
  11. Великие футбольные державы #3. Багамы
  12. Article on Paul James' autobiography
  13. Ormsby, Mary (7 вересня 2018). He was a Canadian soccer star. Now he’s homeless and starving himself in a Toronto park on a lonely crusade. The Toronto Star (en-CA) . Процитовано 3 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]