Пономаренко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пономаренко Микола Миколайович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Пономаренко Микола Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 13 травня 1981(1981-05-13)
Корюківка
Смерть 31 січня 2015(2015-01-31) (33 роки)
Гродівка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЕ РВТА (2016).png Ракетні війська та артилерія
Формування
43oabr.png
 43 ОАБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Пономаренко Микола Миколайович  (13 травня 1981 р., м. Корюківка, Чернігівська область — 31 січня 2015, смт. Гродівка) — український військовик, молодший сержант Збройних сил України.

Біографія[ред. | ред. код]

Більше 10 років працював вальником лісу у Корюківському лісництві, ДП «Корюківське лісове господарство». Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року. Залишились батьки, дружина, 5-річна донька та 3-річний син[1].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

Був командиром самохідної артилерійської установки 2С7 «Піон». Загинув 31 січня 2015 під час обстрілів російськими силами смт Гродівка Красноармійського району Донецької області [2]. Тоді ж загинули старші солдати Василь Воропай і Павло Антоненко[3].

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 23 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Він захищав Україну…. Український лісовод. Процитовано 2016-06-27. 
  2. За іншими даними - під п. Очеретино
  3. «Естет» наводив, «Акула» цілив, і на донецьких териконах розквітали «Піони»… – ЗСУ інфо. zsu-info.com. Архів оригіналу за 2016-06-30. Процитовано 2016-06-27. 

Джерела[ред. | ред. код]