Порошкове пожежогасіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Порошкове пожежогасіння  - спосіб гасіння пожежі за допомогою вогнегасної речовини у вигляді дрібнозернистої порошкової суміші. Такі суміші складаються з спеціалізованих хімічних складів. Вогнегасні порошки є солями металів з різними активними хімічними добавками [1].

Механізм гасіння вогню за допомогою порошкових сумішей функціонує згідно наступних їх властивостях:

• під час нагріву, порошкова суміш знижує рівень тепла у вогнища загоряння, цим вона значно знижує температуру горіння;

• розкладаючись в наслідок нагрівання, порошкова суміш виділяє негорючі гази, ці гази перешкоджають процесу горіння;

• змішуючись з гарячим повітрям, порошкова суміш створює навколо вогнища загоряння зваж, ця субстанція перешкоджає надходженню кисню;

• речовини, що використовуються для виготовлення порошкових сумішей, є інгібіторами (ліквідаторами) процесу горіння.

Порошкове пожежогасіння застосовується для гасіння пожеж класів A, B, C, D і E (відповідно пожежі з горінням твердих речовин, рідких речовин, газоподібних речовин, електроустановок і електрообладнання) і володіє цілим рядом переваг.  [2] Порошкове пожежогасіння надійно зменшує осередок займання, крім цього цей вид пожежогасіння завдає мінімум шкоди об'єктам пожежогасіння.

Не рекомендується застосування в приміщеннях з комп'ютерною технікою, обчислювальною технікою, а також гасіння горючих речовин, що мають здатність тління і самозаймання (деревна стружка та ін.) Також не рекомендується застосовувати ці системи в приміщеннях, які не можуть покинути люди до початку подачі порошку або в приміщеннях з масовим перебуванням людей [3].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]