Пожежний літак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ан-32П гасить пожежу. Український літак оснащений 4 зовнішніми знімними баками об'ємом по 2000 л кожен.

Пожежний літак — це літак, навмисно обладнаний вмістищами для гасіння пожеж вогнегасними речовинами.

Заповнення і доправляння вогнегасних речовин[ред. | ред. код]

У звичайних літаках з нерухомим крилом, вмістища для води зазвичай заповнюються за допомогою шлангів на звичайному аеродромі або на тимчасових злітно-посадкових смугах поряд з місцем застосування.[1]

Літальні човни та літаки-амфібії, які використовуються як пожежні літаки, зазвичай можуть поглинати воду з сусіднього придатного  водоймища під час польоту, занурюючи їх з заливними трубами у воду, але без приземлення на водойму.

У воду для гасіння, можуть додаватися хімічні речовини для підвищення дієвості пожежогасіння; вони також можуть бути пофарбовані задля зорового позначення для пілота. Скидання водяного вантажу — тобто випуск і падіння, зазвичай триває всього 3-5 секунд.

Випуск вогнегасної речовини загалом виконується пілотом або іншим членом екіпажу на малій висоті польоту.

Галузь застосування[ред. | ред. код]

Літаки пожежогасіння широко застосовуються під час лісових пожеж з 1953 року і зазвичай, є єдиним способом використовувати засоби пожежогасіння на складній місцевості в короткі терміни.[2]

Переваги[ред. | ред. код]

Пожежний літак здатний:

  • порівняно швидко прибути в зону, яка підлягає гасінню пожежі (особливо це властиво для реактивних пожежних літаків), злетівши з найближчої авіабази;
  • за кілька секунд вилити на місце пожежі тонни води чи іншої вогнегасної речовини;
  • гасити пожежу на місцевостях, доступних лише з повітря (наприклад, Чорнобильська катастрофа), до того ж на досить великій площі.

Особливості спеціальних протипожежних літаків[ред. | ред. код]

Canadair CL-215 був першим літаком, який був спеціально розробленим як літак пожежогасіння.

Протипожежні літаки конструктивно спроєктовані таким чином, щоби вони могли витримувати коливання корпусу, викликані операціями з гасіння пожежі, зокрема, перехоплення після одночасного скидання величезної кількості пожежної води та дужі пориви вітру в місці гасіння пожежі. Однак зрештою, пожежогасіння з літака набагато небезпечніше звичайних польотів, тож аварії трапляються знову і знову[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Wildland Fire Chemical Systems and Aerial Delivery Systems - National Technology and Development Program - USDA Forest Service. www.fs.fed.us. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  2. Пропозиції розвитку пожежної авіації України. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  3. В Австралії розбився пожежний літак: загинув екіпаж зі США. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.