Премія Феміна

Журі Премії Феміна у 1905 році

Премія Феміна́ (фр. Prix Femina) — французька присуджувана жінками літературна премія, заснована 1904 року 22 співробітницями журналу «Щасливе життя» (нині «Феміна») на чолі з Анною де Ноай. За задумом засновниць, Феміна повинна була скласти альтернативу виключно «чоловічій» Гонкурівській премії. До журі входять лише жінки, останнім часом серед них — історикиня Мона Озуф, письменниці Бенуат Гру, Даніель Сальнав, Шанталь Тома. Премію за найкращий твір французької літератури за поточний рік у віршах чи прозі присуджують щорічно у першу середу листопада в паризькому палаці Крійон на Єлисейських полях.

З 1985 року присуджують також Премію Феміна зарубіжному(-ій) автору(-ці), з 1999 — премію Феміна за есе.

Лавреати й лавреатки

• 

  Журі Премії Феміна 7 грудня 1927 року

  

  Журі Премії Феміна 15 грудня 1926. Справа наліво сидять: E. Duclaux, Julia Daudet (1844—1940), Gabrielle Réval (1869—1938), Léontine Zanta (1872—1942), Lucie Delarue-Mardrus (1874—1945), Myriam Harry (1869—1958), стоять: Saint-René Taillandier, Judith Cladel (1873—1958), Jean Dornis (1870—1948), André Corthis (1882—1952), невідома, Hélène Vacaresco (1864—1947), Colette Yver (1874—1953). Фотографія для преси (Agence Rol).

  

  Палац Крійон

  1904 — Міріам Аррі, «Завоювання Єрусалиму»
• 1905 — Ромен Роллан, роман «Жан-Крістоф»
• 1906 — Андре Кортіс, «Геми і муари»
• 1907 — Колетт Івер, Принцеса науки
• 1908 — Едуар Естоньє, Таємне життя
• 1909 — Едмон Жалу, Решта — це тиша
• 1910 — Маргарита Оду, роман «Марі-Клер»
• 1911 — Луї де Робер, Роман хворого
• 1912 — Жак Морель, Зів'яле листя
• 1913 — Каміль Марбо, Завуальована статуя
• 1914, 1915, 1916 — премію не присуджували
• 1917 — Рене Мілан, L'Odyssée d 'un transport torpillé
• 1918 — Анрі Башлен, Le Serviteur
• 1919 — Ролан Доржелес, Les Croix de bois
• 1920 — Едмон Гожон, Le Jardin des dieux
• 1921 — Раймон Ескол, «Кантегріль»
• 1922 — Жак де Лакретель, Silbermann
• 1923 — Жанна Гальзі, Les Allongés
• 1924 — Шарль Дерен, Le Bestiaire sentimental
• 1925 — Жозеф Дельтей, «Жанна д'Арк»
• 1926 — Шарль Сильвестр, Prodige du cœur
• 1927 — Марі ле Франк, Grand-Louis l'innocent
• 1928 — Домінік Дюнуа, Georgette Garou
• 1929 — Жорж Бернаноса, La Joie
• 1930 — Марк Шадурн, Cécile de la Folie
• 1931 — Антуан де Сент-Екзюпері, «Нічний політ»
• 1932 — Рамон Фернандез, Le Pari
• 1933 — Женев'єв Фоконьє, Claude
• 1934 — Робер Франсіс, Le Bateau-refuge
• 1935 — Клод Сільв, Bénédiction
• 1936 — Луїза Ерв'є, Sangs
• 1937 — Раймон Вінсен, Campagne
• 1938 — Фелікс де Шазурн, Caroline ou le Départ pour les îles
• 1939 — Поль Віалар, роман «Морська троянда»
• 1940, 1941, 1942, 1943 — премію не присуджували
• 1944 — видавництво «Мінюї (видавництво)»
• 1945 — Анн-Марі Монне, Le Chemin du soleil
• 1946 — Мішель Робіда, Le Temps de la longue patience
• 1947 — Габрієль Руа, Bonheur d'occasion
• 1948 — Емманюель Роблес, Les Hauteurs de la ville
• 1949 — Марія Ле Ардуен, La Dame de cœur
• 1950 — Серж Груссар, La Femme sans passé
• 1951 — Анн де Турвіль, Jabadao
• 1952 — Домінік Ролен, Le Souffle
• 1953 — Зоя Ольденбург, La Pierre angulaire
• 1954 — Габрієль Веральді, La Machine humaine
• 1955 — Андре Дотель, Le Pays où l 'on n'arrive jamais
• 1956 — Франсуа-Режі Бастід, Les Adieux
• 1957 — Крістіан Мегре, Le Carrefour des solitudes
• 1958 — Франсуаза Малле-Жоріс, L'Empire céleste
• 1959 — Бернар Пріва, Au pied du mur
• 1960 — Луїза Бельлок, La Porte retombée
• 1961 — Анрі Тома, Le Promontoire
• 1962 — Ів Берже, Le Sud
• 1963 — Роже Вриньї, La Nuit de Mougins
• 1964 — Жан Бланза, Le Faussaire
• 1965 — Робер Пенже, Quelqu' un
• 1966 — Ірен Монесі, Nature morte devant la fenêtre
• 1967 — Клер Ечереллі, «Еліза, або Справжнє життя»
• 1968 — Марґеріт Юрсенар, L'Œuvre au noir
• 1969 — Хорхе Семпрун, «Інша смерть Рамона Меркадера»
• 1970 — Франсуа Нурісьє, La Crève
• 1971 — Анжело Рінальді, La Maison des Atlantes
• 1972 — Роже Греньє, «Кінороман»
• 1973 — Мішель Дар, Juan Maldonne
• 1974 — Рене-Віктор Пій, «Викривач»
• 1975 — Клод Фараггі, Le Maître d'heure
• 1976 — Марі-Луїза Омон, роман «Дорога»
• 1977 — Режіс Дебре, La neige brûle
• 1978 — François Sonkin, Un amour de père
• 1979 — П'єр Муано, Le Guetteur d'ombre
• 1980 — Жоселін Франсуа, Joue-nous España
• 1981 — Катрін Ермарі-В'єй, Le Grand Vizir de la nuit
• 1982 — Анна Ебер, Les Fous de Bassan
• 1983 — Флоранс Деле, Riche et légère
• 1984 — Бертран Візаж, Tous les soleils
• 1985 — Ектор Б'янчотті, Sans la miséricorde du Christ
• 1986 — Рене Беллето, L'Enfer
• 1987 — Ален Абсір, L'Égal de Dieu
• 1988 — Александр Жарден, Le Zèbre
• 1989 — Сільві Жермен, роман «Дні гніву»
• 1990 — П'єретт Флетьйо, Nous sommes éternels
• 1991 — Паула Жак, Déborah et les anges dissipés
• 1992 — Анн-Марі Гара, Aden
• 1993 — Марк Ламброн, L'Œil du silence
• 1994 — Олів'є Ролен, роман «Пор-Судан»
• 1995 — Емманюель Каррер, роман «Зимова школа в горах»
• 1996 — Женев'єва Брізак, «Уїк-енд у гонитві за матір'ю»
• 1997 — Домінік Ногез, роман «Темна пристрасть»
• 1998 — Франсуа Чен, роман «Слова Тіан»
• 1999 — Марілін Дебіоль, роман «Anchise»
• 2000 — Каміль Лоран, Dans ces bras-là
• 2001 — Марі Ндьяй, роман «Розі Карп»
• 2002 — Шанталь Тома, роман «Прощання з королевою»
• 2003 — дай Сицзе, Комплекс Ді
• 2004 — Жан-Поль Дюбуа, Une vie française
• 2005 — Режіс Жоффре, Asiles de fous
• 2006 — Ненсі Х'юстон, роман «Лінії розлому»
• 2007 — Ерік Фотторіно, «Кіношні поцілунки»
• 2008 — Жан-Луї Фурньє, «Як справи, тато ?»
• 2009 — Гвінаель Обрі, «Ніхто»
• 2010 — Патрік Лапейр, «Довге життя та нескінченне бажання»
• 2011 — Симон Лібераті, роман «Джейн Менсфілд, рік 1967»
• 2012 — Патрик Девіль, роман «Чума і холера»
• 2013 — Леонора Міано, роман «Сезон тіні»
• 2014 — Янік Лаенс, роман «Місячна ванна» / «Bain de lune»
• 2015 — Кристоф Болтанскі, роман «Приховування» / «La Cache»
• 2016 — Маркюс Мальт, роман «Хлопець» / «Le Garçon»
• 2017 — Філіп Жаенада, роман «Серп» / La Serpe
• 2018 — Філіп Лансон, роман «Клачі» / Le Lambeau
• 2019 — Сільвен Прюдом, «По дорогах» / Par les routes
• 2020 — Серж Жонкур, «Людська природа» / Nature humaine
• 2021 — Клара Дюпон-Моно, «Пристосовуватися» / S'adapter
• 2022 — Клоді Гунціґер, Собака за моїм столом / Un chien à ma table (вид. Ґрассе)
• 2023 — Неж Сінно, Сумний тигр / Triste tigre (вид. P.O.L.)
•  2024 — Мігель Боннфуа, Сон ягуара / Le Rêve du jaguar (Rivages)

Премія Феміна зарубіжному автору/авторці

• 1985 — Джон Максвелл Кутзее ПАР), роман «Життя і час Міхаела К.»
• 1986 — Торґні Ліндґрен (Швеція), роман «цариця Шеви»
• 1987 — Сюзан Міно, Mouflets
• 1988 — Оз Амос (Ізраїль), роман «Чорний ящик»
• 1989 — Елісон Лурі, The Truth About Lorin Jones
• 1990 — Вержіліо Феррейра, роман «Втрачене ранок»
• 1991 — Дейвід Малуф, роман «Великий світ»
• 1992 — Джуліан Барнс (Велика Британія), роман «Любов і так далі»
• 1993 — Ієн Мак'юен, роман «Вкрадений дитина»
• 1994 — Роуз Тремейн (Велика Британія), Sacred Country
• 1995 — Ерун Броуерс (Нідерланди), «Декантованое червоне»
• 1996 — Хав'єр Маріас (Іспанія), роман «В годину битви завтра згадай про мене»
• 1997 у літературі рік в літературі|1997]] — Jia Pingwa, «Полегла столиця»
• 1998 — Антоніо Муньос Моліна (Іспанія), роман «Повня»
• 1999 — Hitonari Tsuji, «Білий Будда»
• 2000 — Джамайка Кинкейда, роман «Мій брат»
• 2001 — Keith Ridgway, The Long Falling
• 2002 — Еррі Де Лука (Італія), роман «Монтедідіо»
• 2003 — Магда Сабо (Угорщина), роман «Двері»
• 2004 — Hugo Hamilton, The Speckled People
• 2005 — Джойс Керол Оутс (США), роман «Падіння»
• 2006 — Nuala O'Faolain (Ірландія)
• 2007 — Edward St Aubyn (Велика Британія)
• 2008 — Сандро Веронезі (Італія), роман «Мирний хаос»
• 2009 — Матіас Чшоке (Швейцарія), роман «Maurice à la poule»
• 2010 — Софі Оксанен (Фінляндія), роман «Очищення»
• 2011 — Франсиско Голдман (США), роман «Say Her Name» («Dire son nom»)
• 2012 — Джулі Оцука (США), роман «Дехто ніколи не бачив моря»
• 2013 — Річард Форд, роман «Канада»
• 2014 — Цруя Шалев (Ізраїль), роман «Залишок життя»
• 2015 — Керрі Хадсон (Велика Британія), роман «Спрага»
• 2016 — Рабіх Аламеддін (Ліван, США), роман «Непотрібна жінка» («An Unnecessary Woman»)
• 2017 — Джон Едгар Вайдман (США), роман «Писати для порятунку життя. Досьє Луїса Тілла» (фр. Écrire pour sauver une vie. Le Dossier Louis Till)
• 2018 — Еліс Макдермотт (США), роман «Дев'ята година» (The Ninth Hour)
• 2019 — Мануель Вілас (Іспанія), роман «Ордеса» (Ordesa)
• 2020 — Дебора Леві (США), романи «Вартість життя. Робоча автобіографія» (The Cost of Living. Working Autobiography) та «Те, чого я не хочу знати» (Things I Don't Want to Know)
• 2021 — Ахмет Альтан (Туреччина), роман «Мадам Хаят» (Madame Hayat)
• 2022 — Рейчл Каск (Велика Британія), роман «Залежність» (La Dépendance)
• 2023 — Луїза Ердріч (США), роман «Вирок» (La Sentence)
• 2024 — Алія Трабукко Серан (Чилі), роман «Propre».

Посилання

• Histoire du prix Vie Heureuse, devenu Femina — історія премії
• Le prix Femina: la consécration littéraire au féminin