Едмон Жалу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едмон Жалу
фр. Edmond Jaloux
Edmond Jaloux, "L'Ouest-Éclair", 1936.jpg
Народився 19 червня 1878(1878-06-19)
Марсель
Помер 22 серпня 1949(1949-08-22) (71 рік)
Лютрі
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність письменник, літературний критик
Alma mater Ліцей Т'єр[d]
Володіє мовами французька
Членство Французька академія
Напрямок Club des longues moustaches[d]
Magnum opus Q3228520?
Нагороди Велика літературна премія Французької академії (1920)

Едмон Жалу (фр. Edmond Jaloux, *19 червня 1878, Марсель — †22 серпня 1949, Лютрі, кантон Во, Швейцарія) — французький прозаїк, есеїст і літературний критик.

Біографія[ред. | ред. код]

Постійний співробітник «Nouvelles Littéraires», де виступав з щотижневими оглядами літературних новинок («L'Esprit des Livres»).

Почав свою діяльність як послідовник символізму і під великим впливом Ремі де Гурмона. Пізніше перебував під різними літературними впливами — від П. Бурже до А. Чехова, французьких і англійських модерністів.

Еклектик. Один з головних захисників ліберального «космополітизму» у французькій літературі, він зіграв досить видну роль як популяризатор іноземних, в тому числі російських авторів: Чехова, Салтикова-Щедріна, Р. М. Рільке, Кіплінга, Г. Манна, Стівенсона і інші.

Особливою темою зацікавленості скаржачись був німецький романтизм і твори англійських авторів.

У своїх романах скаржачись описує переважно французьку інтелігенцію. Від символістів він перейняв вузько индивидуалистическую ідеологію і схильність до претензійному естетизму.

У 1909 р. за роман «Le reste est silenсе» нагороджений французької літературної премією Феміна.

У 1931 р. в одній з робіт їм першим був запропонований термін «магічний реалізм» стосовно до літератури.

У 1936 р. був обраний членом Французької академії. У 1940 р. оселився в Швейцарії, де і помер в 1949 році.

Посилання[ред. | ред. код]