Режіс Дебре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Режіс Дебре
фр. Régis Debray
Regis Debray.jpg
Régis Debray
Народження 2 вересня 1940(1940-09-02) (78 років)
Париж, Франція
Громадянство (підданство) Flag of France.svg Франція
Знання мов
  • французька[1]
  • Діяльність
  • журналіст, письменник, дипломат
  • Член Comité Laïcité République[d][2]
    Школа / Традиція Марксизм
    Alma mater Вища нормальна школа, ліцей Людовика Великого, агреже з філософії[d] і Університет Париж I Пантеон-Сорбонна
    Визначний твір
  • Q3214137?
  • Матір Janine Alexandre-Debray[d]
    Діти
  • Laurence Debray[d]
  • Нагороди
    regisdebray.com

    Режіс Дебре у Вікісховищі?
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Режі́с Дебре́ (фр. Régis Debray, народився 2 вересня 1940, Париж) — французький лівий філософ, політик, медіазнавець. Чоловік Елісабет Бургос. Засновник медіологіі — вчення про роль медіа в ідеологічній, політичній та релігійної боротьби. Ввів поняття медіакратії.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився в 1940 році в Парижі. У 1960 вступив в елітарну Вищу нормальну школу. Закінчив її в 1965 році, отримавши ступінь з філософії. У 1965 приїхав на Кубу. Соратник Ернесто Гевари.

    У 19631964 рр. разом зі своєю майбутньою дружиною венесуелкою Елісабет Бургос, на прохання Фіделя Кастро, досліджує соціо-політичну ситуацію в Болівії[3].

    20 квітня 1967 заарештований болівійцями разом з англійцем Джорджем Ротом (англ. George Andrew Roth) і аргентинцем Сіро Роберто Бустос. На допиті заявив, що є журналістом, який відвідав партизанський загін для того, щоб взяти інтерв'ю у Гевари. Був звинувачений у незаконному в'їзді до Болівії, організації повстання, підпалі і вбивстві і засуджений на 30 років тюремного ув'язнення. Проте провів у в'язниці тільки 4 роки, так як була розгорнута потужна міжнародна компанія за його звільнення, в якій брали участь французьке міністерство закордонних справ, Жан-Поль Сартр, Андре Мальро, Де Голль та Павло VI. Амністований і звільнений в грудні 1970.

    Після звільнення в 1971–1973 роках жив у Чилі, був близький до президента Альєнде. У 1973 році повернувся до Франції. Займався журналістською, літературною та політичною діяльністю. Був близький до Франсуа Міттерана, який після обрання президентом Франції в 1981 призначив Дебре своїм радником з міжнародних справ. В 1984–1985 — генеральний секретар урядової ради по Південному Тихому океану (фр. Conseil du Pacifique Sud).

    У 1985–1992 працював в Державній Раді. Брав участь у підготовці французького павільйону на всесвітній виставці в Севільї в 1992.

    Вийшовши у відставку з державної служби у 1992, займався науковою та літературною діяльністю.

    З 1999 — професор соціології в ліонському університеті.

    У 2006 році був відправлений до Сирії як посланник Жака Ширака. Дебре прибув у Дамаск, щоб зустрітися з ісламським діячем Салах Кафтаро (Salah Kaftaro), директором Фонду Ахмада Кафтаро (Fondation Ahmad Kaftaro) — організацією, що підтримує кілька шкіл ісламської юриспруденції і вивчення Корану. Цей візит став необхідним в умовах загострення відносин між Францією і Сирією.

    Видання[ред. | ред. код]

    Французькою[ред. | ред. код]

    • Révolution dans la révolution? et autres essais (1967)
    • La Frontière, suivi de Un jeune homme à la page [littérature] (1967)
    • Nous les Tupamaros, suivi d'apprendre d'eux (1971)
    • L'Indésirable [littérature](1975)
    • Les rendez-vous manqués (pour Pierre Goldman) [littérature] (1975)
    • Journal d'un petit bourgeois entre deux feux et quatre murs [littérature] (1976)
    • La neige brûle prix Femina [littérature] (1977)
    • Le pouvoir intellectuel en France (1979)
    • Critique de la raison politique (1981)
    • Comète ma comète [littérature] (1986)
    • Christophe Colomb, le visiteur de l'aube, suivi des Traités de Tordesillas [littérature] (1991)
    • Contretemps : Eloge des idéaux perdus (1992)
    • Trilogie «Le temps d'apprendre à vivre» I: Les Masques, une éducation amoureuse [littérature] (1992)
    • Vie et mort de l'image (1995)
    • Contre Venise [littérature](1995)
    • L'œil naïf (1994)
    • A demain de Gaulle (1996)
    • La guérilla du Che (1996)
    • L'État séducteur (1997)
    • La République expliquée à ma fille (1998)
    • L'abus monumental (1999)
    • Shangaï, dernières nouvelles [littérature] (1999)
    • Trilogie «Le temps d'apprendre à vivre» II: Loués soient nos seigneurs, une éducation politique [littérature] (2000)
    • Trilogie «Le temps d'apprendre à vivre» III: Par amour de l'art, une éducation intellectuelle [littérature] (2000)
    • Dieu, un itinéraire (2001, Prix Combourg 2003)
    • L'Enseignement du fait religieux dans l'école laïque (2002)
    • Le Feu sacré : Fonction du religieux (2003)
    • L'Ancien testament à travers 100 chefs-d’œuvre de la peinture (2003)
    • Le Nouveau testament à travers 100 chefs-d’œuvre de la peinture (2003)
    • À l'ombre des lumières : Débat entre un philosophe et un scientifique (2003) (Entretien avec Jean Bricmont).
    • Ce que nous voile le voile (2004)
    • Le plan vermeil [littérature](2004)
    • Empire 2.0 [littérature] (2004)
    • Le siècle et la règle [littérature](2004)
    • Le siècle et la règle. Une correspondance avec le frère Gilles-Dominique o. p.
    • Julien le Fidèle ou Le banquet des démons [théâtre] (2005)
    • Sur le pont d'Avignon, Flammarion, 2005.
    • Les communions humaines (2005)
    • Supplique aux nouveaux progressistes du XXIe siècle, Gallimard, (2006).
    • Aveuglantes Lumières, Journal en clair-obscur, Gallimard, (2006).
    • Un candide en Terre sainte, Gallimard, (2008)

    Українською[ред. | ред. код]

    • Дебре, Режіс. Інтелектуальна влада у Франції / Пер. з фр. В. Артюха. – К.: Дух і літера, 2008. – 308 с.

    Англійською[ред. | ред. код]

    • Transmitting Culture (Columbia University Press, 2004).
    • Against Venice (Pushkin Press, 2002).

    Російською[ред. | ред. код]

    • Режи Дебрэ. Введение в медиологию. — Праксис, 2010. — ISBN 978-5-901574-76-8.

    Статті[ред. | ред. код]

    Доповіді[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]