Пригоріле
Село
 Координати 50°40′ пн. ш. 24°04′ сх. д. / 50.667° пн. ш. 24.067° сх. д.Координати: 50°40′ пн. ш. 24°04′ сх. д. / 50.667° пн. ш. 24.067° сх. д.
|
Пригоріле[2] (або Погоріле[2][3], Прогоріле[2], пол. Prehoryłe) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 349 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
За королівською люстрацією 1589 р. до фортеці Крилів Белзького повіту Белзького воєводства належали села Крилів, Пригоріле і Сиховичі та ще налічувалось 11 сіл в околиці.[4]
1632 року вперше згадується церква східного обряду в селі[2].
У 1827 р. були 112 будинків і 737 мешканців.
Від 1867 до 1936 р. Пригоріле було у складі волості (ґміни) Мірче, з 1936 р. — ґміни Ментке.
Українці села були парафіянами місцевої греко-католицької церкви, яка належала до Холмської єпархії, в 1875 р. її відібрала російська влада і віддала Російській православній церкві.
За переписом 1905 р. у Пригорілому було 1181 десятин землі (чорнозем), 201 будинок і 1432 мешканці (758 православних, 648 римо-католиків і 26 юдеїв).[5] У 1905—1908 рр. за указом царя ті греко-католики, які відмовлялися належати до Російської православної церкви, через заборону греко-католицької церкви перейшли до римо-католицької і стали латинниками, у Пригорілому їх налічувалось 63 особи.[6]
У 1907 р. була зведена нова дерев'яна церква (була філією парафії в Крилові) на місці попередньої дерев'яної.
У 1915 р. перед наступом німецьких військ російською армією спалене село і більшість українців були вивезені вглиб Російської імперії, звідки повертались уже після закінчення війни. Натомість поляків не вивозили.[7]
У 1921 р. польський перепис нарахував 163 будинки і 952 жителі, з них 508 римо-католиків, 417 православних, 27 юдеїв.[8]
Польська влада з метою асиміляції українців 8 червня 1938 р. зруйнувала церкву.[9] Під час Другої світової війни українці відбудували церкву[10], але після війни поляки її зруйнували.
У 1943—1944 рр. польські шовіністи з Батальйонів хлопських під командуванням майора Станіслава Басая постійно тероризували українське населення села, 8 березня 1944 р. вони спалили обійстя українців і вбили в селі тих, хто не встиг утекти[3].
16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 66 українців[11]. У селі залишилося 127 поляків[11]. Ще 13 невиселених українців підлягали виселенню[11].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Сучасність[ред. | ред. код]
Збереглись прикордонний російсько-австрійський стовп і рештки греко-католицького (з 1875 р. — православного) цвинтаря з найстаршою могилою з 1788 р.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][12]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 170 | 22 | 116 | 32 |
| Жінки | 179 | 18 | 84 | 77 |
| Разом | 349 | 40 | 200 | 109 |
Особистості[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Всеволод Здун (1907—1999) — український зоолог і паразитолог.
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пригоріле
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 147.
- ↑ а б Трагедія Холмщини: до 60-ти річчя Холмських подій: статті, спогади, документи / О. Боровик, А. Боровик. — Рівне : Овід, 2007. — С. 125.
- ↑ Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 219—220.
- ↑ Spis powszechny — 1905 rok.
- ↑ Ukaz Tolerancyjny — 1905 r.
- ↑ Bieżeństwo — 1915 r.
- ↑ Spis powszechny — 1921.
- ↑ Б. Жуків «Нищення церков на Холмщині в 1938 р.», Краків, 1940, с. 16
- ↑ тижневик «Холмська земля» № 25, 20.06.1943
- ↑ а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Prehoryłe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 32. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
| ||||||||||||||
