Проксима Центавра b

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проксима Центавра b
Екзопланета Перелік екзопланет
Artist’s impression of Proxima Centauri b shown hypothetically as an arid rocky super-earth.jpg
Проксима Центавра b у бінарній системі Альфа Центавра – в уяві художника.
Материнська зоря
Зоря Проксима Центавра
Сузір'я Центавр
Маса (m) 0.123 (± 0.006) M
Радіус (r) 0.141 (± 0.007) R
Ефективна температура (T) 3042 (± 117) K

Проксима Центавра b (також відома як Проксима b) — екзопланета в системі червоного карлика Проксима Центавра, найближчої до Сонця зірки. Розташована на відстані близько 4,25 світлових років (1.3 парсеків або 40 трлн км) від Землі, у сузір'ї Центавра.

За оцінками дослідників, планета перебуває в зоні зірки, придатній для життя [1].

 Історія відкриття[ред.ред. код]

Попередні дослідження натякали на існування планети навколо Проксими Центавра. Планету відкрили методом променевих швидкостей або методом Доплера. Справа в тому, що не тільки зірка впливає на планети її системи, але і планети змінюють поведінку своєї зірки. Гравітація планети трохи зрушує радіальну швидкість пов’язаної з нею зірки, як би розгойдуючи її. Зміни такого роду реєструють спектрографи, адже при цьому спектр зірки змінюється.[2] Починаючи з 2000 року, науковці на чолі з Гіллемом Анґлада-Ескуде (Університет Королеви Марії в Лондоні) спостерігали за допомогою спектрографа за зсувами у світлі зорі, зумовленими ґравітаційним впливом Проксими Центавра b. Вимірювання показали, що щось відбувається з зорею щоразу в проміжку 11,2 дня. Але астрономи тоді ще не могли визначити, чи сиґнал був зумовлений планетою, що обертається навколо зірки, чи якоюсь іншою причиною [3].

В січні 2016 Анґлада-Ескуде та його колеґи ініціювали кампанію, яка мала підтвердити або спростувати існування планети навколо найближчої до Сонця зірки. Європейська південна обсерваторія задовольнила їх запит і надала один зі своїх телескопів для щоденного спостереження за зіркою протягом 20 хвилин від 19 січня до 31 березня [3]. Дані збирали спектрографами HARPS і UVES за допомогою методу Доплера [4]. Лише 10 днів цих спостережень вистачило, щоби переконатись, що там справді є планета [3].

Перше повідомлення про відкриття з’явилося в журналі Der Spiegel 12 серпня 2016 року [1]. 24 серпня інформацію підтвердили співробітники Європейської південної обсерваторії [4] [5] [6] [7].

 Фізичні характеристики [ред.ред. код]

Поверхня Проксими Центавра b – в уяві художника Мартіна Корнмессера.

Планета мінімум в 1,27 раза масивніша за Землю. Орбітальний період (період обертання навколо своєї зірки) — 11,2 днів [4]. Радіус орбіти складає 7 млн кілометрів [8].

Найімовірніше, планета перебуває у приливному захопленні зі своєю зіркою, тому обернена до неї завжди одним боком [4].

Відстань планети до своєї зірки — близько 0.05 астрономічних одиниць (7,5 млн км). Це відповідає лише 5% відстані між Землею та Сонцем, але оскільки радіоактивне випромінювання червоного карлика значно менше, ніж випромінювання Сонця, Проксима b лежить у зоні, придатній для життя, своєї зірки [9].

Рівноважна температура на Проксимі b оцінена як така, що дозволяє воді на поверхні планети існувати в рідкому стані, отже, вона розміщена в межах придатної для життя зони Проксими Центавра [6].



Перспективи дослідження[ред.ред. код]

Перший шанс людства дослідити цю планету (як частину сузір'я Центавра) може дати ініціатива Breakthrough Starshot, у межах якої у найближчі десятиліття заплановано створити флот невеликих космічних кораблів, які рухатимуться за лазерним променем. Рухаючись зі швидкістю приблизно 20% від швидкості світла, за 20 років вони здолають відстань від Землі до Проксими Центавра, що становить 1,3 парсека [3].

 Примітки[ред.ред. код]

 Посилання [ред.ред. код]