Альфа Центавра Bb

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Альфа Центавра Bb
Екзопланета Перелік екзопланет
Artist’s impression of the planet around Alpha Centauri B.jpg
Система Альфа Центавра B очима художника.
Світла цятка в верхній правій частині зображення — Сонце.
Материнська зоря
ЗоряАльфа Центавра
Сузір'яЦентавр
Пряме піднесення(α)14h 39m 35.0803s
Схилення(δ)−60° 50′ 13.761″
Видима величина(mV)+1.33
Відстань4.366 ± 0.007 св.р
(1.339 ± 0.002 пс)
Спектральний класK1 V
Маса(m)0.934 ± 0.006 M
Радіус(r)0.863 R
Ефективна температура(T) 5214 ± 33 K
Вік4.5–7 109років
Елементи орбіти
Велика піввісь(a) 0.04 а.о.
Орбітальний період(P) 3.2357 ± 0.0008 діб
Пів-амплітуда
варіацій швидкості
(K)0.51 ± 0.04 м/сек
Фізичні характеристики планети
Мінімальна маса(m sin i)1.13 ± 0.09[1] M
Температура на поверхні (T) 1103 K
Інформація про відкриття
Дата відкриття 16 жовтня 2012
Відкривач(і) Dumusque et al.
Спосіб відкриття метод радіальних швидкостей
Місце відкриття Обсерваторія Ла Сілла, Чилі
Статус відкриття Опубліковано
Джерела
Енциклопедія
позасонячних планет
дані для Alf+Cen+Bb
SIMBADдані для Alf+Cen+Bb

А́льфа Цента́вра Bb (Alpha Centauri Bb) — сумнівна екзопланета у меншого супутника з подвійної системи Альфа Центавра, зорі Альфа Центавра B. Відстань до цього небесного тіла від Сонячної системи становить приблизно 4,37 світлового року. За станом на 2015 рік вважалася найближчою до Землі екзопланетою. Також є найменшим за масою світом з усіх виявлених біля зір, подібних до Сонця. У жовтні 2012-го відкриття було широко висвітлено в ЗМІ, її виявлення розглядалося як важлива подія в проектах з вивчення екзопланет. Однак згодом відкриття було визнано помилковим.

Для виявлення Альфа Центавра Bb застосувалися два методи: радіальної швидкості та транзитний. Метод радіальної швидкості фіксує невеликі періодичні відхилення у русі, які можуть бути зумовлені наявністю планети[2]. Транзитний метод мав підтвердити відкриття шляхом візуального спостереження за зорею, з метою побачити планету на її тлі.

Спостереження за транзитною методикою виконувалися з 2012 по 2014 роки. У 2013 році вчені підтвердили наявність планети, але в 2014 році результати цих досліджень були піддані сумніву.

Таким чином, існування Альфа Центавра Bb підтвердити не вдалося. Втім, це не означає, що екзопланети не існує. Можливо, її орбіта пролягає таким чином, що побачити з Землі цю планету на фоні зорі фізично неможливо.

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Повідомлялося, що Альфа Центавра Bb обертається навколо свого світила на відстані 0,04 а.о.

У березні 2015-го в The Astrophysical Journal з'явилася публікація американських астрономів, які обчислили масу екзопланети. Дослідники стверджували, що вона виявилася більшою, ніж вважали раніше.

Так, якщо він дивиться на орбіту збоку, то розрахунки показують, що екзопланета є суперземлею з масою, приблизно втричі більшою від земної. У разі спостерігання орбіти згори, Альфа Центавра Bb можна вважати гарячим юпітером. Попередні орієнтації орбіти відповідають проміжній масі (швидше за все, вона менша від 2,7 MЗ).

Астрономи зробили числове моделювання динамічної стійкості орбіт у тісній подвійній системі Альфи Центавра, зокрема, виявленої екзопланети. Учені протестували різні параметри орбіти цього небесного тіла з урахуванням резонансу Лідова — Козаї та дії припливних сил від зір[3].

Критика[ред. | ред. код]

У жовтні 2015 року, через три роки після першого повідомлення, дослідники з Оксфордського університету опублікували статтю під назвою "Привид у часових рядах" (англ. Ghost in the Time Series), вказавши на суттєві недоліки в первісному аналізі[4]. Використовуючи ті ж дані, що й Dumusque, команда з Оксфорду виявила, що зміни зумовлені не планетою, а властивістю функції ваги[en], яка застосовувалась для створення часових рядів для базових спостережень. Щоб довести це твердження, вони замінили реальні астрономічні дані випадково згенерованим шумом й отримали ідентичні результати. Група дійшла висновку, що їх аналіз «підкреслює труднощі виявлення слабких сигналів від планет за методом променевої швидкості».

Dumusque погодився з цим аналізом і визнав, що знайденої ним планети ймовірно не існує[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. PHL's Exoplanets Catalog - Planetary Habitability Laboratory @ UPR Arecibo
  2. Dumusque, X.; Pepe, F.; Lovis, C.; Ségransan, D.; Sahlmann, J.; Benz, W.; Bouchy, F.; Mayor, M. та ін. (17 October 2012). An Earth mass planet orbiting Alpha Centauri B. Nature 490 (7423): 207–211. Bibcode:2012Natur.491..207D. PMID 23075844. doi:10.1038/nature11572. Процитовано 17 October 2012. 
  3. Ближайшая к Солнцу экзопланета в Альфе Центавра оказалась суперземлей(рос.) 12 березня 2015 року
  4. Rajpaul, Vinesh (19 October 2015). «Ghost in the time series: no planet for Alpha Cen B». arXiv:1510.05598. 
  5. Powell, Devin (29 October 2015). Poof! The Planet Closest To Our Solar System Just Vanished. National Geographic. Процитовано 15 January 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]