Метод Доплера

Метод Доплера — метод виявлення екзопланет, відомий також як спектрометричне вимірювання радіальної швидкості зірок. Він є другим після методу транзитної фотометрії за кількістю виявлених планет.
З його допомогою можна виявити планети з масою не менше декількох мас Землі, розташовані в безпосередній близькості від зірки, й планети-гіганти з періодами до приблизно 10 років. Планета, обертаючись навколо зірки, немов би розгойдує її, і ми можемо спостерігати доплерівський зсув спектра зірки.
Цей метод дозволяє визначити амплітуду коливань радіальної швидкості для пари «зірка — одинична планета», масу зірки, період обертання, ексцентриситет і нижню границю значення маси екзопланети . Кут між нормаллю до орбітальної площини планети й напрямком на Землю сучасні методи виміряти не дозволяють.
Цим методом відкрито 31% планет, відомих станом на липень 2015 року (603 з 1931)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Michael Perryman (July 2015). Exoplanet Detection Methods (archive)
Посилання[ред. | ред. код]
- California and Carnegie Extrasolar Planet Search
- The Planetary Society
- The Search for Extra-Solar Planets
- Space.com
- STARE
![]() |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|