Пронін Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пронін Сергій Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 4 серпня 1971(1971-08-04)
Гремячинськ, Пермський край
Смерть 18 вересня 2014(2014-09-18) (43 роки)
Калинове
Поховання Кривий Ріг
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Танкові війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Микола́йович Про́нін (4 серпня 1971(19710804) — 18 вересня 2014) — солдат Збройних сил Україниучасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився в місті Гремячинськ Пермського краю. З п'ятирічного віку проживав у місті Кривий Ріг. По закінченні школи навчався в ПТУ № 9, здобув спеціальність електромонтажника. Працював електриком в організації на ПАТ «Південний ГЗК».

Мобілізований 31 липня 2014-го, старший солдат, старший розвідник розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади.

Зник безвісти 18 вересня 2014 року поблизу смт Калинове Луганської області — розвідгрупа на БМП потрапила в засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. Разом з Сергієм в цьому бою загинули молодший сержант Олег Литовченко, молодший сержант Андрій Кравченко, старший солдат Андрій Сущевський, прапорщик Геннадій Бережний та солдат Руслан Безрідний. Розвідувальний дозор, у складі якого був сержант Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців; сержант Капінус у бою загинув.

Упізнаний за ДНК-експертизою.

Без Сергія лишились дружина та діти.

14 січня 2015 року в Кривому Розі оголошено день скорботи й поховано Сергія Проніна.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 18 травня року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]