Калинове (Алчевський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Калинове (смт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Калинове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Алчевський район
Громада Кадіївська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1720
Колишня назва Тринадцята Рота
Статус із 1938 року
Площа 26,33 км²
Населення 3014 (01.01.2018)[1]
Густота 121 осіб/км²;
Поштовий індекс 93350
Телефонний код +380 6474
Географічні координати 48°32′31″ пн. ш. 38°29′54″ сх. д. / 48.54194° пн. ш. 38.49833° сх. д. / 48.54194; 38.49833Координати: 48°32′31″ пн. ш. 38°29′54″ сх. д. / 48.54194° пн. ш. 38.49833° сх. д. / 48.54194; 38.49833
Водойма р. Лугань (Луганка), Ломуватка, Санжарівка


Відстань
Найближча залізнична станція: Теплогірськ
До станції: 4 км
До райцентру:
 - залізницею: 90 км
 - автошляхами: 78 км
Селищна влада
Адреса 93350, смт Калинове, вул. Леніна, 8а
Карта
Калинове. Карта розташування: Україна
Калинове
Калинове
Калинове. Карта розташування: Луганська область
Калинове
Калинове
Мапа

Кали́нове (в минулому — Тринадцята Рота) — селище в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області. Населення становить 3 014 осіб. Орган місцевого самоврядування — Калинівська селищна рада.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Кадіївської міської громади.[2]

Географія[ред. | ред. код]

Селище міського типу Калинове розташоване на річці Луганці, за 4 км від станції ТеплогірськІрміно) та за 10 км від станції СтахановАлмазна). У межах селища в Луганку впадають дві її праві притоки — Санжарівка і Ломуватка.

На захід від селища проходить лінія розмежування сил на Донбасі (див. Мінська угода (2015)). На південному заході (вище за течією Луганки), знаходиться селище Троїцьке. Сусідні населені пункти: села Новоолександрівка на північному заході, Калинове-Борщувате і місто Первомайськ (нижче за течією Луганки) на півночі, Ірміно на північному сході, Стаханов на сході, Алмазна на південному сході, селище Ганнівка (вище за течією Ломуватки) на півдні, село Веселогорівка (вище за течією Санжарівки) на південно-південно-заході.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у державному селі Калинівське (13-та рота) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2 518 осіб (1 251 чоловік та 1 267 жінок), налічувалось 351 дворове господарство, православна церква[3].

Станом на 1886 рік в селі Троїцької волості мешкало 3369 осіб, налічувалось 464 двори, існували православна церква, школа та 5 лавок, проходив щорічний ярмарок[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3819 осіб (1882 чоловічої статі та 1937 — жіночої), з яких 3750 — православної віри[5].

У 1908 році в селі, центрі Калинівської волості, мешкало 6139 осіб (3018 чоловічої статі та 3121 — жіночої), налічувалось 681 дворове господарство[6].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 205 жителів селища[7] (за іншими даними — 89 жертв[8]). У книзі «Врятована пам'ять. Голодомор 1932-33 років на Луганщині: свідчення очевидців» містяться спогади місцевої мешканки Седінкіної Клавдії Степанівни (1923 року народження), яка описує ті події так:

«…У 1932-33 роках по всіх домівках нашого села (яке простяглось на 15 кілометрів вздовж річки Лугань) ходили люди (по 3-4 чоловіки), яких називали “хлібозаготовкою”. Це були представники з села — мабуть, “активісти”, та незнайомі представники влади. По хатах, на горищах та на городах вони шукали прихований хліб. Серед них був дядько з великою гострою залізякою, якою перевіряв свіжу землю по дворах. […] До нас не заходили, бо ми вважалися не селянами, а родиною шахтаря…»[9]

Війна на сході України[ред. | ред. код]

12 серпня 2014 року в ході збройного протистояння українських військовиків та озброєних РФ «прибічників ЛНР», останні були вибиті з селища[10]. 18 вересня 2014-го поблизу смт Калинового розвідувальна група 17-ї окремої танкової бригади на БМП потрапила у засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. У бою тоді загинули прапорщик Геннадій Бережний, молодші сержанти Андрій Кравченко, Олег Литовченко та солдати Сергій Пронін, Андрій Сущевський, Руслан Безрідний. Розвідувальний дозор, у складі якого був сержант Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців; сержант Капінус у бою загинув. 4 жовтня 2014-го українські сили змушено відійшли із Калинового[11].

Внаслідок боїв 29 січня 2017 року українські війська захопили ворожі бліндажі та просунулись на кілька кілометрів у напрямку Калинового[12].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 3862 особи, з них 80,99 % зазначили рідною українську мову, 18,49 % — російську, а 0,52 % — іншу[13].

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2021. Процитовано 10 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  3. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 715) (рос. дореф.)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 16-1)
  7. Калинове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  8. Мартиролог. Луганська, ст. 386—388 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 18 березня 2016.
  9. Врятована пам′ять. Голодомор 1932–33 років на Луганщині: свідчення очевидців. – Т. 1 / Упорядн. І. Магрицька. – Луганськ: Промдрук. – 2008. – 464 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  10. Бойовики продовжують бомбити звільнений Первомайськ. Еспресо TV. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 1 червня 2021.
  11. Сили АТО під Дебальцевим відбили важливу трасу на Харків. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 5 жовтня 2014.
  12. Бойовики скаженіють від «повзучого наступу» сил АТО, — репортаж. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  13. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]