Литовченко Олег Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Литовченко Олег Валерійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 7 грудня 1973(1973-12-07)
Жупанівка
Смерть 18 вересня 2014(2014-09-18) (40 років)
Калинове
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Танкові війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Вале́рійович Лито́вченко (1973-2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Працював на комбайні, ремонтував сільськогосподарську техніку.

В часі війни — заступник командира взводу, 17-а окрема танкова бригада.

18 вересня 2014-го поблизу смт. Калинового розвідувальна група на БМП потрапила у засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. У бою тоді ж загинули прапорщик Геннадій Бережний та солдати Сергій Пронін, Андрій Сущевський, Руслан Безрідний.

Довгий час вважався зниклим безвісти. На початку листопада 2014 року опізнаний за ДНК-експертизою, похований з військовими почестями в селі Єгорівка Криничанського району.

Вдома лишилася дружина, син Костянтин та донька Регіна.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.

Джерела[ред. | ред. код]