Психологічна травма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Психологі́чна тра́вма, або Тра́вма психі́чна, Психотра́вма — травма, що виникла в результаті дії на психіку людини особисто значущої інформації[1]; емоційна дія, яка спричинила психічний розлад; шкода, нанесена психічному здоров'ю людини в результаті інтенсивного впливу несприятливих факторів середовища або гостроемоційних, стресових впливів інших людей на її психіку.

Травматична інформація як чинник психологічної травми[ред. | ред. код]

Інформація про негативні фактори об’єктивної реальності через складні механізми психофізіологічної взаємодії може детермінувати негативні переживання та невротичні розлади. Але чому невротичні розлади руйнують життя людині і при відсутності зовнішніх стрес-чинників?

Справа в тому, що небезпечність й інтенсивність дії травматичної ситуації буває різною. В одних випадках небезпечна подія може бути чинником лише негативних переживань, а інша – детермінує психічні травми.

Внутрішнє (фізіологічне) вираження психологічної травми[ред. | ред. код]

Внутрішнім (фізіологічним) проявом (вираженням) психічної травми є карбування (формування) в керуючій (регулюючій) системі внутрішніх фізіологічних процесів програми запуску і відтворення алгоритму психофізіологічних процесів формування невротичних розладів.

При згадуванні травматичної ситуації програма запускає наведений алгоритм психофізіологічних процесів і відтворює невротичні розлади (посттравматичні стресові розлади). Зазначене психофізіологічне утворення запропоновано позначати категорією «алгоритм травматичної конверсії».

Алгоритм травматичної конверсії[ред. | ред. код]

Алгоритм травматичної конверсії  — це мимовільно сформована і зафіксована в регулюючій системі фізіології організму програма запуску і відтворення послідовних нейропсихофізіологічних процесів щодо трансформації негативної інформації в неприємні переживання та посттравматичні стресові розлади

Сформованість, стійкість і дія (включення) алгоритму травматичної конверсії залежить від багатьох чинників, а саме: небезпечності й інтенсивності дії травматичної ситуації; способів зберігання травматичної інформації у несвідомій сфері психіки; видів та кількості фрагментів сенсорних компонентів небезпечної події, що зберігаються у травматичній пам’яті; особливостей внутрішніх нейрофізіологічних процесів; соціального оточення; особистісних якостей [c. 151, 152][2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи.. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. — 302 с. ISBN 978-617-571-040-0.
  2. Іллюк О. О. Психофізіологічні фактори трансформації травматичної інформації у посттравматичні стресові розлади та психологічного захисту. Вісник Харківського національного педагогічного університету іме-ні Г. С. Сковороди. Сер. Психологія. 2020. Вип. 62. С. 144–161. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/psychology/article/view/3106.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дитяча психотравма / С. П. Влад. – Київ : Шкільний світ, 2018. – 112 с. – (Б-ка "Шкільного світу"). – ISBN 617-7644-03-2.
  • Brown, Asa Don (2009). Posttraumatic stress disorder in childhood. New York: American Academy of Experts in Traumatic Stress.  Проігноровано невідомий параметр |unused_data= (довідка)
  • Herman, Judith Lewis (1992). Trauma and recovery. New York: BasicBooks. ISBN 0-465-08766-3. 
  • Hunt, Nigel C. (2010). Memory, War and Trauma. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0521716253. 
  • Bessel A. van der Kolk; Alexander C. McFarlane; Lars Weisaeth (1996). Traumatic Stress: The Effects of Overwhelming Experience on Mind, Body, and Society. New York: Guilford Press. ISBN 1-57230-088-4. 
  • Scaer, Robert C. (2005). The Trauma Spectrum: Hidden Wounds and Human Resiliency. New York: Norton. ISBN 0-393-70466-1.