Посттравматичний стресовий розлад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Посттравматичний стресовий розлад
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F43.1
DiseasesDB 33846
MedlinePlus 000925
eMedicine med/1900
MeSH D013313

Посттравматичний стресовий розлад (PTSD, ПТСР, посттравматичний синдром, «комбатський синдром», «в'єтнамський синдром», «афганський синдром», «східний синдром» тощо) — психічний розлад, що виникає в результаті переживання однієї чи кількох психотравмуючих подій, таких як, наприклад, військові дії, теракти, аварії чи стихійні лиха, катастрофи, важка фізична травма, побутове чи сексуальне насильство, втрата, або загроза смерті. При ПТСР спостерігається 4-ри кластери симптомів, таких як уникнення, гіпезбудженістю (проблемами із сном, може виявлятись у ризиковій поведінці, відчутті непереможності), перепроживання, проблеми із пам'яттю та емоційною сферою (наприклад, відчуття обрізаності власного життя, ізольованості від людей). З часом симптоми ПТСР мають тенденцію посилюватись. ПТСР діагностують, якщо сила симптомів наростає, заважає нормальному функціонуванню людини, та коли їх тривалість перевишує місяць від травматичної події. ПТСР супроводжується частим, повторюваним нагадування травматичної події, флеш-беками; відчуттям нереальності події, так наче подія трапилась не з потерпілим; високим рівнем гнівливості, підвищеній чутливості до стресових ситуації, психопатологічні перепроживання, уникнення або втрата лінійності подій у пам'яті, випадіння важливих компонентів травматичної події, підвищена пильність, яка зберігається протягом більше місяця після психотравми. При проведенні диференційної діагностики необхідно пам'ятати, що в постраждалого поряд із клінічною картиною ПТРС можуть бути, або спровокуватись порушення, що належать до інших психічних захворювань. У постраждалих можуть спостерігатись симптоми інших неврозів чи депресії.

У більшості людей після психотравмуючої події чи подій ПТСР може не розвиватися. Також спостерігається відтермінований розвиток цього захворювання, наприклад із виходом на пенсію.

Лікують ПТСР за допомогою групової та індивідуальної психотерапії та медикаментів. В медикаментозній терапії ПТСР використовують практично всі групи психотропних препаратів: антидепресанти, транквілізатори, бета-блокатори, гіпнотики, нейролептики, в окремих випадках — антиковульсанти (стабілізатори настрою) та психостимулятори. Лікування ПТСР лише медикаментозним способом, без застосування психотерапії не дасть полегшення симптомів і належного ефекту лікування. Серед медикаментів найчастіше для лікування ПТРС використовують антидепресанти та транквілізатори. Але найбільш ефективні антидепресанти групи СІЗЗС (селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну), препарати, що впливають на МТрецептори[en], та транквілізатори. Транквілізатори слід призначати коротким курсом не більше 10 днів через ризик виникнення залежності. Антидепресанти ж, навпаки, є препаратами для тривалого прийому. Серед антидепресантів для лікування ПТСР застосовують такі препарати, як флуоксетин (прозак), сертралін (золофт) і пароксетин (паксіл). Ці антидепресанти зазвичай необхідно приймати щонайменше від 6 до 8 тижнів, щоб вони почали помітно зменшувати симптоми ПТСР. Показане застосування бета-блокаторів, як пропранолол, в лікуванні ПТСР для попередження формування пам'яті про травматичні події. До призначення нейролептиків вдаються, як правило, коли симптоматика резистентна. Віддаючи перевагу тому чи іншому лікарському засобу, лікар повинен керуватися, насамперед, існуванням доказової бази ефективності та безпеки призначених препаратів. Вибір фармакологічних препаратів і психотерапевтичних методик визначається змістом і особливостями перебігу клінічної картини, а також особистісними і фізіологічними особливостями хворого.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Танк Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.