Півненківський цукровий завод
 | |
| Тип | відкрите акціонерне товариство |
|---|---|
| Галузь | цукрова промисловість |
| Засновано | 1860-ті |
| Закриття (ліквідація) | 2007 |
| Штаб-квартира | Тростянець |
| Продукція | цукор |
Півненківський цукровий завод - підприємство харчової промисловості у місті Тростянець Сумського району Сумської області.
Історія[ред. | ред. код]
Бурякоцукровий завод в двох верстах від села Тростянець Тростянецької волості Охтирського повіту Харківської губернії Російської імперії був побудований і введений в експлуатацію на початку 1860х років[1].
Під час першої російської революції у вересні 1905 року робітники цукрового заводу почали страйк з вимогами 8-годинного робочого дня, підвищення зарплати і поліпшення умов праці. Страйк тривав шість днів і був придушений прибулим Охтирським кавалерійським полком, після чого організатори страйку Залавська, Зайденшнер і Зубченко були заслані в Сибір[1].
В кінці грудня 1917 року Тростянець окупували радянські війська, але вже в квітні 1918 року село було визволено з під радянської навали, та встановлено владу Української Народної Республіки. В цей час на заводі було встановлено 8-годинний робочий день й інші поліпшення умов праці. В подальшому до грудня 1919 року його залишалося в зоні бойових дій громадянської війни, результатом якої стала радянська окупація[1].
Надалі, Півненківський цукровий завод (названий на честь робочого Я. Г. Півненко, розстріляного в серпні 1919 року денікінцями) відновив роботу. У 1921 році він справив 1360 пудів цукру, в 1926 році - понад 600 тисяч пудів. За цей час чисельність працівників заводу збільшилася до 600 осіб, а продуктивність праці - на 155%. Для підвищення кваліфікації робітників в 1922 році при цукровому заводі була створена школа фабрично-заводського навчання. У 1939 році на заводі налічувалося майже 1500 робочих, потужність забезпечувала переробку 8,5 тис. Центнерів буряка на добу[1].
В ході другої світової війни з 10 жовтня 1941 до 9 серпня 1943 місто був окупований німецькими військами, під час окупації гітлерівці повністю зруйнували підприємство. Відповідно до четвертого п'ятирічного плану відновлення і розвитку народного господарства СРСР цукровий завод і забезпечуючий його буряком місцевий радгосп були відновлені, при цьому в 1946 році машиноремонтні майстерні заводу стали окремим підприємством[1].
Наприкінці 1960 року Тростянець був підключений до єдиної електромережі країни і газифікований, що дало можливість реконструювати підприємство. Надалі, цукровий завод і бурякорадгосп були об'єднані в Півненківський цукровий комбінат, на якому було освоєно виробництво цукру з цукрової тростини. В цілому, за часів радянської окупації України цукровий комбінат входив в число провідних підприємств міста[1][2][3][4][5].
Після проголошення незалежності України комбінат перейшов у відання Державного комітету харчової промисловості України[6]. У липні 1995 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про приватизацію цукрового заводу, бурякорадгоспу, а також відділення райсільгоспхімії[6]. Після цього державне підприємство було перетворено в відкрите акціонерне товариство.
Крім переробки цукрових буряків, він продовжував переробку цукрової тростини[7]. Навесні 2002 року власником підприємства стала дніпропетровська інвестиційна група "Інтерпайп", але в травні 2004 року воно було продано компанії ТОВ "Сумиагроцукор"[8]. У 2006 - 2007 рр. почалася процедура ліквідації компанії ТОВ "Сумиагросахар" і розпродаж її майна і активів.
У квітні 2007 року до господарського суду Сумської області за позовом київської страхової компанії «Страховий капітал» почав розгляд справи про банкрутство ВАТ «Півненківський цукровий завод». В травні 2007 року був затверджений реєстр вимог кредиторів до заводу, борг якого Всеукраїнському акціонерному банку оцінили в 7,7 млн. гривень, ще 1,7 млн. гривень становили податкові борги. У вересні 2007 року комітет кредиторів, який очолив «VAB Банк», зажадав ліквідації підприємства[9]. В 2012 році завод вже припинив своє існування[10].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Тростянець, Тростянецький район, Сумська область // Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967.
- ↑ Тростянец // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 26. М., «Советская энциклопедия», 1977.
- ↑ Тростянец // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 43. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1956. стр.298
- ↑ Тростянец // Украинская Советская Энциклопедия. том 11 кн.1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984.
- ↑ Тростянец // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 2. М., "Советская энциклопедия", 1991.
- ↑ а б Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»
- ↑ Пивненковский сахарный завод начал переработку сахарного тростника // "Про Агро.UA" от 15 июля 2003
- ↑ Владислав Ивченко. Поменялся хозяин сумского сахара // "Данкор online" от 19 мая 2004
- ↑ Сахарный вопрос // газета "Шанс" (Сумы), № 39 от 26 сентября 2007
- ↑ Владимир Сурков. Несладкий юбилей Харитоненко // "Данкор online" от 24 октября 2012