Шеніт
| Шеніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| Абревіатура | Pmr[3] |
| Хімічна формула | K₂Mg(SO₄)₂·6H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.CC.60 |
| Dana 8 | 29.3.6.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
гіркийd (давньогрецька мова)[4], частина[d] (давньогрецька мова)[5] |
| Типова місцевість | Везувій[6] |
 Шеніт у Вікісховищі | |
Шеніт (рос. шенит, шёнит; англ. schönite; нім. Schönit m) — мінерал, водний сульфат калію і магнію острівної будови. Названий за прізвищем німецького урядовця Шене (Schöne), E.Reichardt, 1866. Синоніми: пікромерит, шьоніт.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: K2Mg[SO4]2•6H2O. Містить (%): K2O — 23,39; MgO — 10,01; SO3 — 39,76; H2O — 26,84. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: короткопризматичні кристали, також кірочки, порошкуваті або масивні аґреґати. Спайність досконала по (201). Густина 2,03. Твердість 2,5. Безбарвний або білий. Блиск скляний. Прозорий. На смак гіркий. Розчиняється у воді. Кристалізується з морської води при т-рі нижче 10 °С; вторинний мінерал соляних покладів.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Зустрічається у вигляді тонких прошарків у крайовій зоні каїнітової шляпи або у гніздах і лінзах всередині неї. Знахідки: Ашерслебен (Галле, ФРН), Галіція (Польща). Рідкісний.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hey M. H. International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1982. — Vol. 46, Iss. 341. — P. 513–514, 513–514. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.1982.046.341.25
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2021) — 2021.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Шеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
