Раванастр
Раванастр — стародавній смичковий струнний інструмент, який використовувався в Індії, Шрі-Ланці та прилеглих регіонах. Припускають, що він може бути пращуром скрипки.[1]
Конструкція[ред. | ред. код]
Корпус раванастра може бути зроблений з гарбуза, розрізаної навпіл кокосової шкаралупи або видовбаним дерев'яним циліндром з мембраною з розтягнутої козячої чи іншої шкури. До корпуса прикріплюється дерев'яний або бамбуковий гриф, на якому тримається від однієї до чотирьох або більше настроєних на кілочки струн з нутрощів, волосся або сталі, нанизаних на струнотримач. Смичок зазвичай виготовлений з кінського волосу.
Історія[ред. | ред. код]
В індійській і шрі-ланкійській традиції, раванастр виник в сингалів на Ланці за часів легендарного короля Равана, на честь якого нібито названо інструмент. Згідно з легендою, Равана використовував раванастр у своїх поклоніннях індуїстському богу Шиві.[2] В індуїстському епосі Рамаяна після війни між Рамою і Равана Хануман повернувся до Північної Індії з раванастром. Раванастр й досі особливо популярний серед вуличних музикантів у Раджастані, Північна Індія.
Протягом усієї історії середньовічної Індії королі були покровителями музики, це сприяло зростанню популярності раванастра серед королівських сімей. У Раджастхані та Гуджараті це був перший музичний інструмент, який освоїли принци.
Деякі джерела стверджують, що між сьомим і десятим століттями нашої ери арабські торговці привезли раванастр з Індії на Близький Схід, де він став базовою моделлю для арабського ребаба та інших ранніх предків сімейства скрипок.[1][3]
Сучасне використання[ред. | ред. код]
У наш час інструмент був відроджений шрі-ланкійським композитором і скрипалем Дінешем Субасінгхе і використаний у кількох його композиціях, включаючи Раван Нада та буддійську ораторію Каруна Наді.[4][5]
Також раванастр використовував європейський експериментальний фолк-гурт Heilung у своїх альбомах Ofnir і Futha.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Heron-Allen, Edward, Violin-making: as it was and is, being a historical, theoretical, and practical treatise on the science and art of violin-making, for the use of violin makers and players, amateur and professional, Ward, Lock, and Co., 1885, pp. 37-42 Archive.org facsimile of Cornell University Press copy (accessed 29 June 2017)
- ↑ The Island (9 March 2008). «Sri Lankan revives Ravana's musical instrument» [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Choudhary, S.Dhar (2010). The Origin and Evolution of Violin as a Musical Instrument and Its Contribution to the Progressive Flow of Indian Classical Music: In search of the historical roots of violin. Ramakrisna Vedanta Math. ISBN 978-9380568065. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 вересня 2015.
- ↑ Balachandran, PK (7 February 2011). «A musical instrument played by Ravana Himself!» [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]. New Indian Express. Retrieved 1 May 2013.
- ↑ The Sunday Times (Sri Lanka) (8 March 2015). «Dinesh records highest sale for an instrumental» [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. Retrieved 16 July 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
|
