Бамбукові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бамбукові
Пагони бамбука
Пагони бамбука
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Бамбукові (Bambusoideae)
Триби
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bambusoideae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bambusoideae
EOL logo.svg EOL: 5794531
IPNI: 321656-2
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 147366

Бамбукові (Bambusoideae) — велика підродина рослин родини тонконогових (Poaceae).

У підродині налічується близько 1200 видів. Існує дві основних триби підродини:

  • Триба бамбуки (Bambuseae): представники — рослини із струнким стеблом що дерев'яніють, повітряними, витонченими кронами, трав'янистим листям, яке нерідко гілкується, часто високим, а іноді і з гігантськими мітелковими суцвіттями.
  • Триба олірові (Olyreae): представники — рослини, які ростуть як «звичайні» трави, утворюють зарості і не дерев'яніють. Зазвичай, ці рослини рослини рідко бувають вище за метр.

Біологічний опис[ред. | ред. код]

Ріст та розвиток деяких видів[ред. | ред. код]

Бамбукові гаї на березі річки Ліцзян, Китай

Майже всі бамбукові досягають величезних розмірів (наприклад, Dendrocalamus brandisii може зрости до 38 м, при цьому окружність стебла досягає 80 см, тобто близько 25 см в діаметрі). Рослини підродини бамбукових є найважливішими технічними культурами в багатьох країнах світу, а звичайний бамбук Bambusa vulgaris можна порівняти в цьому відношенні тільки з кокосовою пальмою.

Батьківщина звичайного бамбука невідома, хоча він поширений в обох півкулях Землі. З кореневища звичайного бамбука дуже швидко і бурхливо виростають стебла численні, довжиною 18 м та вище, на яких є листя довжиною 18 і шириною 1,3 див. Кожна група, клон[1] або вся популяція в районі протягом декількох десятиліть[2] не цвіте, потім зацвітає одночасно і дуже рясно, після плодоношення як правило відмирає повністю або гинуть тільки його наземні пагони, а кореневища зберігаються.

Гігантський бамбук Bambusa gigantea цвіте приблизно раз на 30 років. Bambusa tulda в Індокитаї протягом одного місяця зростає на 22 м. В басейні Амазонки бамбук широколистий Bambusa latifolia є важливою частиною аборигенної флори. З Китаю та Японії в Європу були завезені ряболисті види бамбука, з яких як декоративна рослина особливо поширений японський низькорослий бамбук Bambusa fortunei.

Для бамбукових характерна велика швидкість зростання. Рекордна швидкість зафіксована у мадаке (Phyllostachys bambusoides), він за добу виріс на 120 см.

При культивуванні бамбука як декоративної рослини необхідно пам'ятати, що ця рослина характеризується розвинутим кореневищем, тому воно здатне за короткий проміжок часу «захопити» великі території. Щоб запобігти подібне «розселення», радять перед висадкою створити спеціальні огорожі в ґрунті, за які кореневища не могли б прорости.

Цвітіння[ред. | ред. код]

Бамбук що цвіте

Деякі види бамбука цвітуть вкрай рідко — раз на сто років або ще рідше. Навіть росте в нижньому ярусі лісу саза або низькорослий бамбук цвіте один раз в 20 років.

Якщо ж рослина «доживає» до моменту цвітіння, то відразу ж після нього гине, так як в цей період воно витрачає останні запаси енергії. Як правило, період цвітіння охоплює великі території, на яких росте бамбук. В такому випадку, наступна за цвітінням загибель рослин часто призводить до повного зникнення бамбука на даній території. Подібний випадок, наприклад, стався в Європі в 90-х роках XX століття, де бамбук культивується як садова рослина. Потрібно відзначити, що регулярна обрізка здатна запобігти цвітіння і наступну за ним загибель рослини.

Через те, що бамбук цвіте так рідко, саме цвітіння поки ще мало вивчено. Наприклад, ще до кінця не відомо, чому період цвітіння настає так рідко і що є пусковим механізмом до його початку. Вчені припускають, що настільки рідкісне цвітіння бамбука є еволюційним пристосуванням, що забезпечує розмноження бамбука — в природі немає тварин і птахів, які поїдали б виключно насіння цієї рослини — адже дожити до наступного цвітіння практично неможливо.

Систематика[ред. | ред. код]

Підродина Бамбукові (Bambusoideae) має близько 1200 видів. Вона поділена на дві триби із декількома підтриб, які складаються з 98 підрідів.


Триба Olyreae[ред. | ред. код]

Складається з 21 роду видів бамбука, що не деревеніють:

Триба Bambuseae[ред. | ред. код]

Складається з видів бамбука, що деревеніють. Триба розподілена на 9 підтриб із 77 родами.


Підтриба Arthrostylidiinae складається з 13 родів:


Підтриба Arundinariinae складається з 16 родів:


Підтриба Bambusinae складається з 10 родів:


Підтриба Chusqueinae складається з 2 родів:


Підтриба Guaduinae складається з 5 родів:


Підтриба Melocanninae складається з 9 родів:


Підтриба Nastinae складається з 6 родів:


Підтриба Racemobambodinae має лише один рід:


Підтриба Shibataeinae складається з 8 родів:

Цікаві факти про бамбук[ред. | ред. код]

  • Бамбук використовують у народній медицині, оскільки в ньому міститься велика кількість корисних речовин для волосся, шкіри і кісток.
  • Бамбук має жорстку та тверду деревину, тому з неї часто будують будинки. Щільність бамбукової деревини в 2,5 рази більше ніж у дубової.
  • У невеликому в'єтнамському містечку Фу Ан існує музей, присвячений бамбуку де можна побачити понад 300 видів цієї рослини.
  • Бамбук є однією з найвищих рослин на Землі. Деякі види бамбука можуть виростати до 38 метрів заввишки.
  • Бамбук є однією з найшвидкозростаючих рослин на Землі.
  • За вченням фен-шуй бамбук є символом здоров'я, довголіття, стійкості до життєвих негараздів та неприємностей.
  • Панди харчуються виключно пагонами бамбука.
  • Якщо спиляти бамбук, то на цьому місці знову з'явиться нова рослина. Це відбувається за рахунок дуже розгалуженої кореневої системи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бамбук // Биологический энциклопедический словарь / глав. ред. М. С. Гиляров. — М.: Советская энциклопедия, 1986. — С. 48-49.
  2. W. Arthur Whistler, Tropical ornamentals: a guide, pages 77-78, Timber Press, 2000, ISBN 978-0-88192-475-6