Раймунд Фрідріх Кайндль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раймунд Фрідріх Кайндль
нім. Raimund Friedrich Kaindl
Кайндль.jpg
Народився 31 серпня 1866(1866-08-31)
Чернівці, Австрійська імперія
Помер 14 березня 1930(1930-03-14) (63 роки)
Грац, Австрія
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Austria.svg Австрія
Національність австрієць
Діяльність педагог, мовознавець, історик, викладач університету
Відомий завдяки історія, етнографія, фольклористика
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Володіє мовами німецька
Заклад Наукове товариство імені Шевченка
Відомий завдяки: «Історія Буковини»
Звання ректор Чернівецького університету

Ра́ймунд Фрі́дріх Ка́йндль (нім. Raimund Friedrich Kaindl; *31 серпня 1866, Чернівці — †14 березня 1930, Грац) — австрійський історик, визначний буковинознавець, етнограф, фольклорист, педагог. Дійсний член НТШ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Будинок по вулиці Шевченка 94 (колишня Новий Світ, 58), в якому жив Кайндль Р. Ф.

Раймунд Фрідріх Кайндль походив із родини німецького колоніста. Його дід Йосиф, пекар, перебрався з Долішньої Австрії до Снятина, де в 1810 році народився Антон Кайндль, батько історика. Згодом сім'я оселилась у Чернівцях.

У 1891 р. Кайндль закінчив Чернівецький університет, де навчався на відділах історії, географії та германістики. З 1893 — доктор історії, з 1901 — професор австрійської історії м. Чернівці. Наприкінці 1880-х та у 1890-х роках брав участь в етнографічних, а також археологічних експедиціях Буковиною та сусідніми регіонами.

Перші його публікації про історію міста Чернівці та історію Буковини з'явилися у чернівецьких часописах. Започаткував у газеті «Bukowiner Rundschau» («Буковинський огляд») краєзнавчий альманах «Buchenblatter» («Букові листки»), де помістив працю «До історії міста Чернівців та його околиць» (1888 рік). У 1906 році проводив дослідження давніх поселень поблизу села Кошилівці.[1]

У 1910 р. Кайндль був обраний деканом факультету філософії. Був ректором Чернівецького університету. Обраний дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Мав активну громадянську позицію, активний діяч культурно-просвітницьких товариств.

З початком Першої світової війни виїхав до Німеччини, щоби уникнути переслідування з боку російських правоохоронних органів.

З 1915 по 1930 є професором Грацького університету.

Був автором близько 300 наукових праць з буковинської тематики. Дотримувався погляду про позитивний вплив німецьких колоністів на культуру і побут корінного населення, утверджував думку про автохонність українців на Буковині. Вважається найвидатнішим істориком, археологом та етнографом Буковини австрійського періоду. Вивчав календарно-обрядовий фольклор українців Буковини та народно-пісенну творчість у регіоні.

Помер у м. Вальтендорф, похований на цвинтарі св. Леонарда м. Грац.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Головні праці вченого:

  • «Русини на Буковині», 1889
  • «Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази», — Чц., 2000 («Die Guzulen. Wien», 1894)
  • «Календар свят у русинів і гуцулів», 1896
  • «Фольклорні матеріали», 1898
  • «Русинські казки та міфи на Буковині», 1899
  • «Приповідки та мовні звороти на Буковині і в Галичині» 1902—1903
  • «Народознавство», 1903
  • «Історія німців Прикарпаття» (у трьох томах) 1907—1911
  • «Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення» («Geshichte von Czernowitz: von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart»), 1908

«Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення»[ред. | ред. код]

До ювілею міста у видавництві Генріха Пардіні вийшла книга «Історія Чернівців з найдавніших часів до сьогодення, присвячена 60-літньому ювілею Його Величності Цісаря Франца Йосипа, та в пам'ять про першу документальну згадку про місто Чернівці», написана німецькою мовою. На її видання магістратом було виділено 1800 корон.

Праця була схвалена критиками та науковцями, зокрема, Мироном Кордубою. Книга створена на основі писемних, у тому числі рукописних джерел; проілюстрована старими фотографіями та гравюрами. До сьогодні вважається найбільш повною за обсягом зібраного матеріалу про Чернівці.

У 2008 році видавництво Зелена Буковина перевидало книгу на 2-х мовах: німецький оригінальний текст та український переклад.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Чернівецька міська рада на сесії 30 червня перейменувала вулицю Челюскінців на честь історика Раймунда Фрідріха Кайндля.

Ім'я дослідника вибите на пам'ятній стелі у вестибюлі головного корпусу Чернівецького національного університету, серед переліку ректорів.

У Німеччині існує наукове товариство, яке носить ім'я Кайндля.

У м. Аугсбург видається журнал «Кайндль-Архів».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кошилівці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 3. — С. 1156.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]