Рале Рашич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рале Рашич
Особисті дані
Повне ім'я Звонимир Рашич
Народження 26 грудня 1935(1935-12-26)
  с. Доле, Королівство Югославія
Смерть 8 червня 2023(2023-06-08) (87 років)
  Сідней, Австралія
Громадянство Югославія Югославія
Австралія Австралія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1952—1956 Югославія «Пролетер» (Зр) 56 (0)
1957 Югославія «Воєводина» 0 (0)
1957—1961 Югославія «Спартак» (Сб) ? (?)
1961—1962 Югославія «Борац» (БЛ) 2 (0)
1962—1969 Австралія «Футскрей ЮЮСТ» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
Югославія Югославія (U-21)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1969
1969—1974
1970
1971
1972—1973
1974—1975
1977—1978
1979—1980
1981—1982
1983
1987—1988
1992
1996
1997
1997—1999 		Австралія «Футскрей ЮЮСТ»
Австралія Австралія
Австралія «Мельбурн Унгарія»
Австралія «Сент-Джордж»
Австралія «Марконі Сталліонс»
Австралія «Сідней Олімпік»
Австралія «Марконі Сталліонс»
Австралія «Аделаїда Сіті»
Австралія «Блектаун Сіті»
Австралія «Саут Мельбурн»
Австралія «АПІА Лейхгардт»
Австралія «Кентербері-Марквіль»
Австралія «Рокдейл Ілінден»
Австралія «Файрфілд Баллс»
Австралія «Канберра Космос»
Звання, нагороди
Нагороди
медаль Ордену Австралії Австралійська спортивна медаль Столітня медаль

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Звонимир „Рале“ Рашич (серб. Звонимир Рале Рашић/англ. Zvonimir „Rale“ Rasic; 26 грудня 1935, с. Доле, Королівство Югославія — 8 червня 2023, Сідней)[1] — югославський футболіст та австралійський тренер, захисник.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в селі Доле[2], Приморська бановина. Футбольну кар'єру розпочав в Югославії. Також відомий як Звонко Расич[3]. Виступав за «Пролетер» (Зренянин)[3], «Воєводина»[4], «Спартак» (Суботиця)[5] та «Борац» (Баня-Лука)[6]. У 1962 році виїхав до Австралії. Виступав у клубі «Футскрей ЮЮСТ», який складався з югославських емігрантів. Через травму Рашич змушений був перервати футбольну кар’єру та повернувся в Югославію для проходження військової служби.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Закінчивши військову службу в Югославії, Рале Рашич повернувся до Австралії, цього разу вже як тренер. У 1969 році став тренером свого колишнього клубу «Футскрей ЮЮСТ». У своєму дебютному сезоні на тренерському містку привів команду до перемоги в чемпіонаті штату Вікторія. Завдяки успіхам на клубному рівні прийняв запрошення очолити збірну Австралію. Дебютував на посаді тренера на тренерському містку збірної Австралії 10 листопада 1970 року у складі переможному (1:0) проти Ізраїлю в Тель-Авіві. 13 листопада 1973 року після перемоги у Гонконгу (1:0) над Південної Кореї, Австралія вийшла у фінальну частину чемпіонату світу 1974 року. На турнірі в Західній Німеччині Австралія програла Східній Німеччині (0:2) та Західній Німеччині (0:3), а також зіграв внічию з Чилі (0:0). На хвилі критики виступу в Австралії після завершення Мундіалю Рашич пішов з займаної посади. Статистика виступів — 13 перемог, 7 нічиїх та 5 поразок, при різниці забитих та пропущених м'ячів 45:26.

Окрім роботи в збірній Австралії працював й на клубному рівні. У 1971 році тренував «Сент-Джордж-Будапешт», з яким став віце-чемпіоном штату Новий Південний Уельс. У 1972-1973 роках тренував клуб «Марконі Фаєрфілд», у складі якого двічі ставав віце-чемпіоном штату Новий Південний Уельс (1972, 1973). У 1974 році його очолив «Пан Гелленік», з яким посів п'яте місце в чемпіонаті штату Новий Південний Уельс. У 1977—1978 роках тренував «Марконі Фаєрфілд». У сезоні 1977 роках разом з «Марконі» став віце-чемпіоном Національної футбольної ліги Австралії, а наступного року повторив це досягнення (поступився в фіналі «Істерн Сабарбс Хакоах»). У 1977 році визнаний найкращим тренером НФЛ. У 1979—1980 роках очолював «Аделаїду Сіті», з яким він зайняв п’яте місце в обох сезонах чемпіонату Австралії. У 1981—1982 роках тренував «Блектаун Сіті», з яким 1981 року виграв з НФЛ. У 1983 році очолював «Саут Мельбурн», з яким посів 4-е місце в НФЛ.

У 1987 році тренував «АПІА Лейхгардт», з яким виграв чемпіонат Австралії, завдяки чому отримав звання тренера року в Австралії. У 1992 році очолював «Кентербері-Марквіль», з яким посів 7-е місце в Суперлізі Новий Південний Уельс. У 1996 році тренував «Рокдейл Ілінден», а в 1997 році — «Файрфілд Баллс», з яким вийшов до Суперлізі Нового Південного Уельсу. У 1997—1999 роках тренував «Канберру Космос», з яким двічі займав останнє місце в НФЛ. Останнім клубом у тренерській кар’єрі став «Марконі Сталліонс», з яким зайняв друге останнє місце НФЛ у сезоні 2002-2003 років.

Рале Рашич нагороджений орденом Австралії за тренерську роботу.

Під час чемпіонату світу 2006 року працював ведучим на станції SBS. Того ж року вийшла його біографія «Історія Рале Рашича».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://wwos.nine.com.au/football/news-2023-former-socceroos-coach-1974-world-cup-rale-rasic-dies/462c2b8c-f613-4784-9f3a-324a7861b738
  2. ↑ The Rale Rasic Story: The Socceroos First World Cup Coach, as told to Ray Gatt, New Holland Publishers, Frenchs Forest, NSW, 2006. ISBN 978-1-74110-464-6
  3. ↑ а б Klubovi at Football Association of Zrenjanin official website
  4. ↑ Rale Srbin „izmislio" fudbal u Australiji at Večernje novosti, 13-6-2011, retrieved 13-11-2013 (серб.)
  5. ↑ Match report Hungary vs Spartak Subotica from 1958 at magyarfutball.hu, retrieved 13-11-2013
  6. ↑ FK Borac Banja Luka stats 1946-91 [Архівовано 2013-11-13 у Wayback Machine.] at EX YU Fudbal

Посилання[ред. | ред. код]

1 Рейлі (в) • 2 Утешенович • 3 Вілсон • 4 Шефер • 5 Каррен • 6 Річардс • 7 Руні • 8 Маккей • 9 Воррен • 10 Мануел • 11 Абоньї • 12 Елстон • 13 Оллертон • 14 Толсон • 15 Вільямс • 16 Рудич • 17 Гардінг • 18 Воткісс • 19 Кемпбелл • 20 Бульєвич • 21 Милисавльєвич (в) • 22 Махер (в) • Тренер: Рале Рашич
Австралія
«Саут Мельбурн» – Тренери

Георгуссіс (1960–1961) · Янг (1961) · Полгар (1961–1962) · Пулакакіс (1962–1964) · Савецкі (1965–1966) · Несторідіс (1966) · Андерсон (1967) · Несторідіс (1967–1968) · Брочич (1968) · Савецкі (1968–1969) · Пулакакіс (1969) · Брочич (1970–1971) · Керрен (1972) · Пулакакіс (1972–1973) · Пірголіос (1974) · Маргарітіс (1974–1975) · Еджлі (1976) · Пулакакіс (1976) · Маргарітіс (1977) · Макларен (1977–1979) · Маккей (1979) · Маргарітіс (1979–1981) · Дохерті (1982) · Вотсон (1982) · Рашич (1983) · Маккендрі (1983–1985) · Маргарітіс (1986) · Гарві (1987–1989) · Пушкаш (1989–1992) · Пірголіос (1992–1994) · Арок (1994–1996) · Постекоглу (1996–2000) · Петерсен (2000–2001) · Крнчевич (2001–2002) · Райт (2002–2003) · Манро (2003–2004) · Анастасіадіс (2005–2008) · Міхалакопулос (2008–2009) · Ковені (2010–2011) · Крнчевич (2011–2012) · Цолакіс (2012–2013) · Тейлор (2013–2018) · Колман (2018) · Тангалакіс (2018–2019) · Кінтас (2019–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рале_Рашич&oldid=40454956