Збірна Австралії з футболу
Австралія | |||
---|---|---|---|
| |||
Асоціація | Федерація футболу Австралії | ||
Тренер | Анге Постекоглу | ||
Найбільше виступів | Марк Шварцер (109) | ||
Найкращий бомбардир | Тім Кегілл (50) | ||
Код ФІФА | AUS | ||
Місце в рейтингу ФІФА | 24 ▼ 1 (4 квітня 2024)[1] | ||
| |||
Перший матч Нова Зеландія 3 — 1 Австралія (Данідін, Нова Зеландія, 17 червня 1922) | |||
Найбільша перемога Австралія 31 — 0 Американське Самоа (Кофс-Гарбор, Австралія; 11 квітня 2001) (Світовий рекорд для міжнародних матчів) | |||
Найбільша поразка Австралія 0 — 8 ПАР (Аделаїда, Австралія, 17 вересня 1955) | |||
Чемпіонат світу | |||
Виступів | 6 (вперше у 1974) | ||
Найвище досягнення | 1/8 фіналу (2006, 2022) | ||
Кубок Азії | |||
Виступів | 4 (вперше у 2007) | ||
Найвище досягнення | Переможець (2015) |
Збірна Австралії з футболу — національна футбольна збірна, якою керує федерація футболу Австралії.
Станом на 4 квітня 2024 посідає 24-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].
Перша австралійська збірна була сформована для змагань в Новій Зеландії в 1922 році. Австралія провела три матчі з збірними Нової Зеландії, Китаю та ПАР. В результаті цих змагань збірна Австралії програла 2 матчі й здобула одну нічию. Ці команди були основними суперниками в товариських матчах протягом наступних 25 років. З появою дешевших авіаперельотів була збільшена кількість суперників, але ізоляція країни, що спричинена її географічним положенням відігравала велику роль у розвитку футболу протягом наступних 80 років.
11 квітня 2001 року у відбірковому матчі на Чемпіонат світу 2002 року, збірна Австралії перемогла збірну Американського Самоа з несподіваним рахунком 31:0, що є найбільшим футбольним рахунком за всю історію. Австралійський нападник Арчі Томпсон забив у тому матчі 13 голів, що є також світовим рекордом за кількістю забитих голів в одному матчі. Девід Здріліч у тому ж матчі забив 8 голів.
Австралія потрапила у першу групу, де її суперниками були господарі турніру Західна та Східна Німеччина, а також Чилі. Проходили далі тільки дві команди з групи. Австралія у перших двох матчах поступилась командам Західної та Східної Німеччини з рахунками 3:0 і 2:0 відповідно, а також у нічию 0:0 з Чилі. Австралія посіла четверте місце у групі маючи у своєму пасиві 1 очко і вилетіла з цього турніру.
Команда | М | Пер | Н | Пор | + | - | Оч |
---|---|---|---|---|---|---|---|
НДР | 3 | 2 | 1 | 0 | 4 | 1 | 5 |
ФРН | 3 | 2 | 0 | 1 | 4 | 1 | 4 |
Чилі | 3 | 0 | 2 | 1 | 1 | 2 | 2 |
Австралія | 3 | 0 | 1 | 2 | 0 | 5 | 1 |
Після невдалого виступу на Кубку Конфедерацій 2005 року був звільнений тренер збірної Франко Фаріна і до керма збірної прийшов відомий голландський спеціаліст Гус Хіддінк. Після коротких занять в Нідерландах, збірна виграла фінал кваліфікаційного турніру Океанії в двох матчах в команди Соломонових островів з загальним рахунком 11:1. У наступному раунді команда мала зустрітись з п'ятою командою Південної Америки за право виходу на Чемпіонат світу. У жовтні 2005 року у Лондоні Австралія виграла у вищої за рейтингом Ямайки з рахунком 5:0. Наступні два матчі Австралії випало грати проти Уругваю. Австралія перемогла Уругвай 1-0 в Монтевідео 12 листопада 2005, після завдяки голу Даріо Родрігеса. У матчі відповіді Уругвай в основний час переміг 1:0 і матч перейшов у додатковий час де ні одна з команд не змогла забити. У серії післяматчевих пенальті Марк Шварцер відбив два пенальті, а Джон Алоїзі забив переможний пенальті. Вся країна раділа другому виходу країни на чемпіонат світу у Німеччині.
Прийняття в Азійську Лігу
[ред. | ред. код]Багато фанів та спеціалістів розуміли що єдиний шлях до прогресу збірної було відмовитись від Конфедерації Футболу Океанії. Все більшого значення набували сильні турніри ніж товариські матчі. У Австралії було мало практики з конкурентно спроможними командами. Минулі спроби об'єднати Австралію з Азією завершувались невдало. У березні 2005 року ФІФА вступило в таємні переговори з АФК по цій проблемі. 23 березня виконавчий комітет АФК прийняв одноголосне рішення запросити Австралію до АФК.Президента АФК, Мухаммед бен Хаммам виклав причини такого рішення: Крім того, що це розвинена футбольна нація, Австралії приносить розвинену економіку, і це насправді те, що ми хочемо у футболі. Крім Японії, Кореї, Китаю і Саудівської Аравії, якщо Австралія приєднується переваги є величезними, так це те, що нам потрібно.
На чемпіонаті світу 2006 у Німеччині Австралія потрапила до групи F з командами Японії, Хорватії та командою, що захищала титул, Бразилії. Наприкінці грудня 2005 завершились останні зміни у тренерському штабі. У команді відбулося 5 змін напередодні фіналу чемпіонату світу. Джоель Гріффітс, Ахмад Елріч, Любо Мілішевіч, Тоні Відмар і Майкл Твайт були замінені Джошуа Кеннеді, Миле Стерьовскі, Майкл Бошам, Крейг Мур і Марк Мілліган відповідно. 25 травня 2006 року Австралія зіграла товариський матч проти чемпіонів Європи Греції. Матч завершися з рахунком 1:0 на користь Австралії. Єдиний гол забив Йозеф Скоко на початку матчу. Наступний товариський матч Австралія зіграла 4 червня у Роттердамі. Рахунок у матчі на 9-й хвилині відкрив Руд Ван Ністельрой, на 53-й хвилині рахунок зрівняв Тім Кехілл. Матч завершився з рахунком 1:1. 7 червня свій останній матч перед чемпіонатом світу Австралія зіграла проти Ліхтенштейну. Матч завершився з рахунком 3:1.
Перший свій матч на цьому чемпіонаті світу Австралія зіграла 12 червня проти Японії. Матч завершився з рахунком 3:1 на користь Австралії. У матчі було декілька спірних моментів, одним з яких є гол на 26-й хвилині забитий Накамурою. Наприкінці матчу Тім Кехілл на 84-й та 89-й хвилині зробив дубль, а Джон Алоїзі на 92-й хвилині забив останній м'яч. Цією перемогою Австралія ввійшла в історію чемпіонатів світу як перша і єдина команда, що забила три переможні м'ячі в останні 7 хвилин матчу. 18 червня за декілька годин до матчу з Бразилією вибухнув букмекерський скандал за участю збірної. Було з'ясовано що декілька гравців зробили ставки на те, коли і ким буде забитий перший гол збірної Австралії на чемпіонаті світу, а це суперечило правилам ФІФА. У Мюнхені Бразилія виграла з рахунком 2:0. На 49-й хвилині вивів вперед Бразилію Адріано, а на 90-й хвилині забив Фред. Для виходу в наступний раунд Австралії було потрібно не програти Хорватії. 22 червня в Штутгарті команда зіграла в нічию з Хорватією з рахунком 2:2. Рахунок в матчі відкрив Дарійо Срна на 2-й хвилині, зрівняв його на 38-й хвилині з пенальті Крейг Мур. Після перерви за Хорватію відзначився Ніко Ковач,а на 79-й хвилині поставив крапку в матчі Гарі Кюелл. Японія програла Бразилії з рахунком 1:4. Тим самим Австралія вийшла у плей-оф перший раз у своїй історії, зайнявши друге місце у групі, набравши 4 очки. 26 червня в Кайзерслаутерні Австралія зустрілась з збірною Італії. Кьюелл у цьому матчі не зміг допомогти збірній у зв'язку з септичним артритом. Після першого тайму рахунок був 0:0. На 51-й хвилині вилучили Марко Матерацці. На 95-й хвилині був назначений дуже спірний пенальті, після експертизи якого було встановлено, що порушення правил не було. На 95-й хвилині Франческо Тотті реалізував це пенальті. Австралія вилетіла з чемпіонату світу. Тренер збірної пішов у відставку і зайнявся роботою з збірною Росії.
Команда | М | Пер | Н | Пор | + | - | Оч |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Бразилія | 3 | 3 | 0 | 0 | 7 | 1 | 9 |
Австралія | 3 | 1 | 1 | 1 | 5 | 5 | 4 |
Хорватія | 3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 3 | 2 |
Японія | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 7 | 1 |
Збірну Австралії очолив Грем Арнольд. На перший свій кубок Азії вирушила команда, у складі якої було 15 гравців з чемпіонату світу. Австралія потрапила в групу А, де крім неї були ще й одні з господарів Таїланд, а також Оман і Ірак. У своєму першому матчі команда зіграла в нічию 1:1 з Оманом. Австралія грала погано, Бадар Аль-Маімані відкрив рахунок на 32-й хвилині. Лише наприкінці матчу на 92-й хвилині Тім Кехілл, який вийшов після другої половини, зрівняв рахунок. У другому матчі збірна програла з рахунком 3:1 майбутньому переможцю турніру Іраку. Єдиний гол австралійців на 47-й хвилині забив Марк Відука. В останньому матчі Австралія перемогла Таїланд з рахунком 4:0. Дублем відзначився Марк Відука, а також по одному голу забили Майкл Бошам і Гарі Кьюелл. Ця перемога забезпечила вихід збірній в чвертьфінал кубка Азії. В чвертьфіналі в основний час Австралія зіграла в нічию з Японією 1:1. В серії післяматчевих пенальті команда програла з рахунком 4:3. Австралія покинула турнір. В товариському матчі проти аргентини збірна грала в останнє на чолі з Гремом Арнольдом. Ходили чутки, що збірну очолить Дік Адвокат, але він вирішив зайнятись тренерською діяльністю в санкт-петербурзькому «Зеніті». 6 грудня 2007 року тренером збірної був призначений Пім Вербеек.
У першому раунді Австралія потрапила в азійську «групу смерті», де крім неї були ще Ірак, Катар та Китай. У першому матчі Австралія перемогла в Мельбурні Катар з рахунком 3:0. У наступному матчі збірна грає в нічию 0:0 з Китаєм. У Брисбені команда виграє у збірної Іраку з рахунком 1:0. У матчі відповіді Ірак виграв 1:0 у Дубаї. Потім Австралія виграла в Катара з рахунком 3:1. А в останньому матчі виграли в Китаю з рахунком 1:0. За право вийти на чемпіонат світу Австралія мала грати з Японією, Бахрейном, Катаром і Узбекистаном. У першому матчі вони перемогли Узбекистан в Ташкенті з рахунком 1:0. У наступному матчі Австралія розбила Катар з рахунком 4:0. Збірна перемогла Бахрейн 1:0. І після нічиєї з Японією 0:0 Австралія займала верхню частину турнірної таблиці, маючи 10 очок. Шанси пройти далі збільшились після переконливої перемоги над Узбекистаном з рахунком 2:0. Австралія забезпечила собі вихід в фінальну стадію чемпіонату світу, зігравши в нічию 0:0 з Катаром. Потім була перемога над Бахрейном 2:0 та перемога над Японією 2:1. Австралія зайняля перше місце в групі, випереджаючи Японію на 5 очок.
За результатами жеребкування Австралія потрапила в одну групу з збірною Гани, збірною Німеччини та збірною Сербії. Свій перший матч збірна Австралії грала 14 червня в Дурбані проти збірної Німеччини, який завершився поразкою австралійців з рахунком 4:0. У першій половині гри забитими м'ячами відзначились Клозе та Лукас Подольські. У другому таймі у складі збірної Австралії був вилучений з гри Тім Кехілл у спірному моменті гри. Збірна Німеччини завершила перемогу над австралійцями двома точними ударами Томас Мюллера та Какау. Свій наступний матч збірна Австралії мала провести 19 червня у Рустенбурзі проти Збірної Гани. Вже на 11-й хвилині матчу відкрив рахунок у матчі Бретт Холман, який скористався помилкою воротаря. Але вже на 24-й хвилині за гру рукою в штрафному майданчику був вилучений з поля Гаррі К'юелл та призначений пенальті в ворота Марка Шварцера. Пенальті реалізував Асамоа Г'ян, матч так і завершився з рахунком 1:1. Свій останній матч у груповому етапі збірна Австралії провела проти Збірної Сербії в Мбомблені 23 червня. Матч завершився з рахунком 2:1 на користь австралійців. За збірну Австралії відзначились Тім Кехілл та Бретт Холман, а за Сербію Марко Пантеліч. Австралія за різницею м'ячів посіла 3-місце в групі і вирушила додому.
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Німеччина |
3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 1 | +4 | 6 |
2. | Гана |
3 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 0 | 4 |
3. | Австралія |
3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 5 | −2 | 4 |
4. | Сербія |
3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 3 | −1 | 3 |
У відбірковому груповому етапі Австралія потрапила в групу В, де разом з нею були команди: Оману, Кувейту та Індонезії. Право брати участь у фінальній частині кубка здобували 2 найкращі команди з групи. У підсумку збірна Австралії набрала 11 очок та посіла перше місце в групі.
- 28 січня 2009 Індонезія 0:0 Австралія
- 5 березня 2009 Австралія 0:1 Кувейт
- 14 жовтня 2009 Австралія 1:0 Оман
- 14 листопада 2009 Оман 1:2 Австралія
- 6 січня 2010 Кувейт 2:2 Австралія
- 3 березня 2010 Австралія 1:0 Індонезія
Австралія потрапила в одну групу зі збірними: Бахрейну, Індії та Південної Кореї. Перший матч збірної Австралії відбувся 10 січня проти збірної Індії. Матч завершився з рахунком 4:0 на користь австралійців. Голами відзначились: Тім Кехілл на 11-й та 65-й хвилині, Гаррі К'юелл на 25-й та Бретт Холмен на 45-й хвилині. У протилежному матчі групи Південна Корея обіграла збірну Бахрейну з рахунком 2:1. У другому матчі групового етапу зустрілись фаворити групи — збірна Австралії та збірна Південної Кореї. Матч завершився з рахунком 1:1, голами відзначились Джачхоль Ку на 23-й хвилині та Єдинак на 62-й хвилині. Останньою грою групового етапу для австралійців став матч проти збірної Бахрейну. Матч завершився з рахунком 1:0, єдиний гол в матчі був забитий Єдинаком на 37-й хвилині. Збірна Австралії з першого місця в групі вийшла в чвертьфінал, де зустрілась з збірною Іраку, матч завершився з рахунком 1:0, єдиний гол забив на 117-й хвилині Гаррі К'юелл. Завдяки цій перемозі Австралія вперше в своїй історії вийшла у півфінал кубка Азії. В півфіналі австралійці зустрічались зі збірною Узбекистану. Матч завершився з рахунком 6:0. У цьому матчі забитими м'ячами відзначились: Гаррі К'юелл на 5-й хвилині, Огненовські на 34-й, Карні на 65-й, Емертон на 74-й, Валері на 82-й та Круз на 83-й. Австралія вийшла в фінал де зустрілась з збірною Японії. Австралія володіла перевагою протягом майже всього матчу, але пропустила під час другого екстра тайму. Таким чином збірна Австралії стала срібним призером кубка Азії, й автоматично зарахована на домашній кубок Азії 2015.
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Австралія | 3 | 2 | 1 | 0 | 6 | 1 | +5 | 7 |
2. | Південна Корея | 3 | 2 | 1 | 0 | 7 | 3 | +4 | 7 |
3. | Бахрейн | 3 | 1 | 0 | 2 | 6 | 5 | +1 | 3 |
4. | Індія | 3 | 0 | 0 | 3 | 3 | 13 | −10 | 0 |
Відбірковий цикл до чемпіонату світу 2014 року Австралія починала, провівши перед цим ряд товариських матчів: нульова нічия проти збірних ОАЕ та Сербії, а також перемоги над Німеччиною (2:1), Новою Зеландією (3:0) і Уельсом (2:1)[2]. У третьому раунді у групі D Австралія впевнено посіла перше місце, а у фінальній частині в групі B з другого місця вийшла у фінальний раунд 18 червня 2013 року[3]. Після кваліфікації Австралія провела ряд товариських матчів, зігравши проти Бразилії та Франції та зазнавши двох поразок із загальним рахунком 0:6. Це змусило австралійців зажадати від Осієка відставки, в яку він пішов, розірвавши достроково свій контракт[4]. Через два тижні новим тренером був призначений Анге Постекоглу[5], який дебютував з перемоги над збірною Коста-Рики з рахунком 1:0 (гол забив Джошуа Кеннеді[6]). В фінальній частини збірна зіграла з Іспанією, Нідерландами та Чилі. У першому матчі Австралія програла чилійцям (1:3), у другому — Нідерландам (2:3) і через це втратила шанси на вихід у плей-оф. В останньому матчі Австралія програла Іспанцям (0:3).
Команда | І |
В |
Н |
П |
ЗМ |
ПМ |
РМ |
О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Нідерланди | 3 | 3 | 0 | 0 | 10 | 3 | +7 | 9 |
Чилі | 3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 3 | +2 | 6 |
Іспанія | 3 | 1 | 0 | 2 | 4 | 7 | −3 | 3 |
Австралія | 3 | 0 | 0 | 3 | 3 | 9 | −6 | 0 |
- 1930 — не брала участі
- 1934 — не брала участі
- 1938 — не брала участі
- 1950 — не брала участі
- 1954 — не брала участі
- 1958 — не брала участі
- 1962 — не брала участі
- 1966 — не пройшла кваліфікацію
- 1970 — не пройшла кваліфікацію
- 1974 — груповий турнір
- 1978 — не пройшла кваліфікацію
- 1982 — не пройшла кваліфікацію
- 1986 — не пройшла кваліфікацію
- 1990 — не пройшла кваліфікацію
- 1994 — не пройшла кваліфікацію
- 1998 — не пройшла кваліфікацію
- 2002 — не пройшла кваліфікацію
- 2006 — 1/8 фіналу
- 2010 — груповий турнір
- 2014 — груповий турнір
- 2018 — груповий турнір
- 2022 — 1/8 фіналу
- Фіналісти (срібна медаль): 1997
- 3 місце (бронзова медаль): 2001
- Груповий етап: 2005
- Переможці: 1980, 1996, 2000, 2004
- Фіналіст: 1998, 2002
- Переможці: 2015
- Фіналісти: 2011
- Чвертьфіналісти: 2007
Заявка збірної для участі у чемпіонаті світу 2018 року. Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2018 року), дані про кількість матчів і голів — на дату подачі заявки (3 червня 2018 року).
№ | Поз. | Гравець | Дата народження (вік) | Ігри | Голи | Клуб |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | ВР | Метью Раян | 8 квітня 1992 (вік 26 років) | 43 | 0 | «Брайтон енд Гоув» |
12 | ВР | Бред Джонс | 19 березня 1982 (вік 36 років) | 5 | 0 | «Феєнорд» |
18 | ВР | Денні Вукович | 27 березня 1985 (вік 33 роки) | 1 | 0 | «Генк» |
2 | ЗХ | Мілош Дегенек | 28 квітня 1994 (вік 24 роки) | 18 | 0 | «Йокогама Ф. Марінос» |
3 | ЗХ | Джеймс Мередіт | 4 квітня 1988 (вік 30 років) | 2 | 0 | «Міллволл» |
5 | ЗХ | Марк Мілліган | 4 серпня 1985 (вік 32 роки) | 70 | 6 | «Аль-Аглі» (Джидда) |
6 | ЗХ | Меттью Юрман | 8 грудня 1989 (вік 28 років) | 4 | 0 | «Сувон Самсунг Блювінгз» |
16 | ЗХ | Азіз Бегич | 16 жовтня 1990 (вік 27 років) | 22 | 2 | «Бурсаспор» |
19 | ЗХ | Джошуа Рісдон | 27 липня 1992 (вік 25 років) | 7 | 0 | «Вестерн Сідней Вондерерз» |
20 | ЗХ | Трент Сейнсбері | 5 січня 1992 (вік 26 років) | 34 | 3 | «Грассгоппер» |
8 | ПЗ | Массімо Луонго | 25 вересня 1992 (вік 25 років) | 35 | 5 | «Квінз Парк Рейнджерс» |
13 | ПЗ | Аарон Муй | 15 вересня 1990 (вік 27 років) | 33 | 5 | «Гаддерсфілд Таун» |
15 | ПЗ | Міле Єдинак (капітан) | 3 серпня 1984 (вік 33 роки) | 75 | 18 | «Астон Вілла» |
22 | ПЗ | Джексон Ірвін | 7 березня 1993 (вік 25 років) | 18 | 2 | «Галл Сіті» |
23 | ПЗ | Том Рогич | 16 грудня 1992 (вік 25 років) | 36 | 7 | «Селтік» |
4 | НП | Тім Кегілл | 6 грудня 1979 (вік 38 років) | 105 | 50 | «Міллволл» |
7 | НП | Метью Лекі | 4 лютого 1991 (вік 27 років) | 52 | 8 | «Герта» (Берлін) |
9 | НП | Томі Юріч | 22 липня 1991 (вік 26 років) | 34 | 8 | «Люцерн» |
10 | ПЗ | Роббі Круз | 5 жовтня 1988 (вік 29 років) | 63 | 5 | «Бохум» |
11 | НП | Ендрю Наббут | 17 грудня 1992 (вік 25 років) | 3 | 1 | «Урава Ред Даймондс» |
14 | НП | Джеймі Макларен | 29 липня 1993 (вік 24 роки) | 6 | 0 | «Гіберніан» |
17 | НП | Даніель Арзані | 4 січня 1999 (вік 19 років) | 1 | 0 | «Мельбурн Сіті» |
21 | НП | Димітрій Петратос | 10 листопада 1992 (вік 25 років) | 2 | 0 | «Ньюкасл Юнайтед Джетс» |
станом на 23 червня 2010, жирним шрифтом позначені гравці які ще не завершили кар'єру
# | Ім'я | Кар'єра | Матчі | Голи |
---|---|---|---|---|
1 | Марк Шварцер | 1993 - | 88 | 0 |
2 | Алекс Тобін | 1988 — 1998 | 87 | 2 |
3 | Пол Вайд | 1986 — 1996 | 84 | 10 |
4 | Бретт Емертон | 1998 - | 83 | 18 |
5 | Тоні Відмар | 1991 — 2006 | 76 | 3 |
6 | Лукас Ніл | 1996 - | 70 | 0 |
7 | Скотт Чіпперфілд | 1998 — 2010 | 68 | 12 |
8 | Пітер Вілсон | 1970 — 1979 | 64 | 3 |
9 | Аттіла Абонуї | 1967 — 1977 | 61 | 25 |
10 | Джон Косміна | 1976 — 1988 | 60 | 25 |
10 | Стен Лазарідіс | 1993 — 2006 | 60 | 0 |
11 | Мілан Івановіч | 1991 — 1998 | 59 | 0 |
жирним шрифтом позначені гравці які ще не завершили кар'єру
Місце | Гравець | Кар'єра | Голи (Матчі) |
---|---|---|---|
1 | Даміан Морі | 1992 — 2002 | 29 (45) |
2 | Джон Алоїзі | 1997 — 2008 | 27 (55) |
3 | Джон Косміна | 1976 — 1988 | 25 (60) |
4 | Аттіла Абонуї | 1967 — 1977 | 25 (61) |
5 | Тім Кехілл | 2004 — 2010 | 23 (50) |
6 | Арчі Томпсон | 2001 — 2010 | 21 (33) |
7 | Девід Здріліч | 1997 — 2005 | 20 (30) |
8 | Грем Арнольд | 1985 — 1997 | 19 (56) |
9 | Рей Бартс | 1967 — 1974 | 18 (48) |
9 | Бретт Емертон | 1998 — 2010 | 18 (82) |
10 | Гері Коул | 1978 — 1982 | 17 (19) |
10 | Ауреліо Відмар | 1991 — 2001 | 17 (44) |
Місце | Рахунок | Суперник | Змагання | Дата |
---|---|---|---|---|
1 | 31:0 | Американське Самоа | кваліфікація ЧС 2002 | 11 квітня 2001 |
2 | 22:0 | Тонга | кваліфікація ЧС 2002 | 9 квітня 2001 |
3 | 17:0 | Острови Кука | Кубок націй ОФК 2000 | 19 червня 2000 |
4 | 16:0 | Острови Кука | Кубок націй ОФК 1998 | 28 вересня 1998 |
5 | 13:0 | Соломонові Острови | кваліфікація ЧС 1998 | 11 червня 1997 |
- ↑ а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
- ↑ Socceroo Internationals for 2011. OzFootball. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 29 квітня 2013.
- ↑ Super-sub Kennedy sends Australia to Brazil. The World Game. Special Broadcasting Service. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ Holger Osieck's contract terminated. Football Federation Australia. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ Ange Postecoglou appointed Socceroos coach. Football Federation Australia. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
- ↑ Positive signs emerge for Socceroos as bold new era begins in earnest. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 23 грудня 2013. Процитовано 8 січня 2014.