Джонні Воррен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воррен.
Ф
Джонні Воррен
Джонні Воррен
Джонні Воррен
Особисті дані
Повне ім'я Джон Норманн Воррен
Народження 17 травня 1943(1943-05-17)
  Сідней, Австралія
Смерть 6 листопада 2004(2004-11-06) (61 рік)
  Сідней, Австралія
Зріст 175 см
Вага 71 кг
Громадянство Австралія Австралія
Позиція правий інсайд
Юнацькі клуби
Австралія «Ботані Методист»
Австралія «Ірлвуд Вондерерз»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1964—1965 Австралія «Кентербері-Марріквілль» ? (?)
1963—1964 Австралія «Сент-Джордж-Будапешт» ? (?)
1964 Англія «Стокпорт Каунті» 0 (0)
1965—1974 Австралія «Сент-Джордж-Будапешт» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1965—1974 Австралія Австралія 42 (7)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1974
1977—1978 		Австралія «Сент-Джордж-Будапешт»
Австралія «Канберра Сіті»
Звання, нагороди
Нагороди
член ордена Британської імперії медаль Ордену Австралії Австралійська спортивна медаль Столітня медаль

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джон Норманн Воррен (англ. John Norman Warren; 17 травня 1943, Сідней, Австралія — 6 листопада 2004, Сідней, Австралія) — австралійський футболіст, тренер, письменник та коментатор. півзахисник. Відомий як Капітан Сокеру за свою пристрасну роботу з просування гри в Австралії[1]. На честь Джонні Ворена створена Медаль, яка вручається найкращому футболісту A-Ліги[2]. Володар Ордена Британської імперії та Ордена Австралії.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Вирісм у передмісті Сіднея, Ботані. Окрім Джонні родина виховала також два старших брата, Джоффа та Росса[3][4].

Він відвідував середню школу Клівленда Сент-Сюррі-Гіллз, згодом став віце-капітаном школи[5].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець молодіжних академій клубів «Ботані Методист» та «Ірлвуд Вондерерз». У 1959 році 15-річний Воррен приєднався до «Кентербері-Марріквілля». Спочатку виступав за третю команду клубу, але того ж року талановитого нападника перевели до першої команди[3].

У 1963 році Джонні перейшов до «Сент-Джордж-Будапешт». За період 12-річного перебування у «Сент-Джордж-Будапешт» виграв три чемпіонства Прем'єр-ліги штату Новий Південний Уельс, одного разу прем'єршип та два кубки штату. Востаннє на футбольне поле виходив відзначився переможним голом у Великому фіналі. Відразу після голом залишив футбольне поле[3].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У футболці національної збірної Австралії дебютував у листопаді 1965 року в поєдинку проти Камбоджі в Пномпені[6]. Зіграв 42 матчі за збірну, в тому числі й на чемпіонаті світу 1974 року[7].

У 1967 року в поєдинку проти Нової Зеландії в Сайгоні з капітанською пов'язкою вивів збірну Австралію на футбольне поле. Загалом з капітанською зіграв 24 матчі в збірній Австралії[6].

Голи за збірну[ред. | ред. код]

# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 5 листопада 1967 Цонг Гоа, Сайгон, Південний В'єтнам Нова Зеландія Нова Зеландія 5–3 Перемога Кубок Хана Куока 1967
2. 7 листопада 1967 Цонг Гоа, Сайгон, Південний В'єтнам Південний В'єтнам Південний В'єтнам 0–1 Перемога Кубок Хана Куока 1967
3. 11 листопада 1967 Цонг Гоа, Сайгон, Південний В'єтнам Сінгапур Сінгапур 5–1 Перемога Кубок Хана Куока 1967
4. 14 листопада 1967 Цонг Гоа, Сайгон, Південний В'єтнам Південна Корея Південна Корея 2–3 Перемога Кубок Хана Куока 1967
5. 29 листопада 1969 Ештадіу Салазар, Мапуту, Мозамбік Родезія Родезія 1–3 Перемога кваліфікація чемпіонату світу 1970
6. 9 жовтня 1972 Сенаян, Джакарта, Індонезія Нова Зеландія Нова Зеландія 3–1 Перемога Товариський матч
7. 29 жовтня 1972 Маніла, Філіппіни Філіппіни Філіппіни 0–6 Перемога Товариський матч
Станом на 21 січня 2016

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 1974 році був граючим тренером «Сент-Джордж-Будапешт».

З 1977 по 1978 рік призначений головним тренером клубу «Канберра Сіті»[8].

По завершенні кар'єри[ред. | ред. код]

Телебачення[ред. | ред. код]

Джонні Воррен футбольним коментаторам на каналах Australian Broadcasting Corporation (ABC) та Special Broadcasting Service (SBS). Саме на SBS зарекомендував себе як футбольний аналітик, беручи участь у різноманітних телевізійних програмах, включаючи On the Ball та The World Game[1].

У 1997 році Джонні відкрито заплакав по національному телебаченню, коли два голи в кінцівці матчу проти Ірану встановили нічийний (2:2) рахунок у фінальному поєдинку кваліфікації чемпіонату світу та вивів Іран на Чемпіонат світу 1998 року[9].

Джонні Ворен на фоторо разом з Морісом Новоа в Уругвайському соціальному клубі.

Золотий Грек[ред. | ред. код]

Перебуваючи в Канберрі, Джон та його ділові партнери придбали контрольний пакет Центром функціонування та розваг «Золотий Грек, який базується в Gold Creek Homestead (розташований у сучасному Нгуннавалі)». Функціональний центр був одним із головних стадіонів Столичного регіону[3][10].

Протягом 1980-х та на початку 1990-х роках численні міжнародні відвідувачі, в тому числі гравці юнацької збірної Бразилії U-19, приїздили до «Золотого Грека», щоб спробувати свої сили на Австралійському континенті. Щорічно в «Золотому Греку» проводяться тренувальні збори під егідою Австралійської федерації футболу. За десять років понад 10 000 підлітків з усієї країни пройшли двотижневі тренувальні збори.

Конфронтація з ОФК[ред. | ред. код]

Джонні Воррен часто відстоював позицію за розформування Конфедерації футболу Океанії (ОФК), стверджуючи, що ОФК нічого не запропонував ні світовому футболу, ні націям, які входять до конфедерації. Про відсутність конкуренції в ОФК свідчать результати кваліфікаційних змагань Чемпіонату світу 2002 року, які складали 11:0, 22:0 та 31:0 у протистоянні з суперниками з ОФК. На той час в ОФК не було прямої путівки через кваліфікацію до чемпіонату світу. Тому переможцю зони ОФК доводилося зіграти ще один матч плей-оф на вибування з представником Південної Америки або Азії, щоб вибороти останнє місце для участі в чемпіонаті світу. Джонні виступав за злиття ОФК та Азійською конфедерацією футболу (АФК), яка дозволила б представникам ОФК постійно грати в кваліфікаційних турнірах чемпіонату світу, а не у матчі плей-оф на вибування. Після звіту Крофорда, членом комітету якого він був, Австралія приєдналася до АФК у 2006 році.

Боротьба за національний успіх[ред. | ред. код]

Публічне переконання Воррена полягало в тому, що якщо сильна спортивна традиція Австралії була орієнтована на спорт, то Австралія може стати світовою силою в грі. Однією з його відомих цитат з цього приводу було «Мені важко сказати: «Коли ми збираємося претендувати на [перемогу в] чемпіонаті світу?» Коли ми збираємося виграти Кубок світу? ... Називай мене мрійником»[11]. Його коментарі з’явились незабаром після того, як Австралія перемогла Англію 3:1 у товариському матчі за участі основними гравцями англійської збірної (незважаючи на 11 замін, зробленими в перерві) та декількома перемогами у Кубка Конфедерацій над Францією та Бразилією, в якому Австралія посіла третє місце на Кубку конфедерацій 2001 року в переможному матчі плей-оф проти Бразилії (1:0).

Джонні заявив, що ці результати показали, що Австралія була набагато потужнішою футбольною збірною, ніж багато хто вважав. На той час в Австралії домінувала на чемпіонатах світу в інших видах спортах — регбі-юніон, регбіліг та крикет.

У 2002 році Воррен опублікував найбільш продавану книгу «Шейлас, Уогс і Пуфтерс, неповна біографія Джонні Уоррена та Футбол в Австралії», яка простежила зростання Футбольної асоціації в Австралії, особливо в роки Другої світової війни. У заголовку йдеться про передбачуване сексистське, расистське та гомофобне ставлення до футболу, яке часто демонструється багатьма австралійцями, а особливо великими міськими засобами масової інформації Австралії протягом цього періоду[5].

Тим не менше, Воррен передбачив, що збірна Австралії досягне стабільних міжнародних успіхів. Він чудово висловив бажання сказати «я тобі це сказав» недоброзичливцям команди[12].

Смерть[ред. | ред. код]

Будучи інтенсивним активним курцем протягом більшої частини свого життя, у 2003 році Воррен публічно оголосив, що йому поставили діагноз рак легенів. Через декілька місяців президент ФІФА Йозеф Блаттер вручив ослабленому Джонні орден «За заслуги» Столітнього ювілею ФІФА за його матчі в футболці національної збірної Австралії[3][11].

Його останній публічний виступ відбувся під час відкриття ребрендованої австралійської футбольної ліги — А-Ліга, яка замінила попередню Національну футбольну лігу.

За декілька тижнів до смерті Воррена запитали, яким він хоче бачити його спортивне надбанням — його відповідь «Я сказав тобі так», фраза, яка стала накруткою в австралійському футболі і під час чемпіонату світу з футболу 2006 року з'явилася на табло в фон-студії Світового кубка SBS[13][14].

Воррен помер від респіраторних ускладнень, пов’язаних з раком, 6 листопада 2004 року в Королівському госпіталі імені Принца Альфреда в Сіднеї. Йому було присуджено повний державний похорон, перший для спортсмена[15].

У Джонні залишилася єдина дитина Шеннон Лі Воррен (доньку Донни Гілбертсон) та чотири онуки Райлі, Наташа, Тейла та Ріанна.

Документалістика[ред. | ред. код]

Документальний фільм «Футбольна місія Джонні Воррена», який вийшов у 2006 році, містить інтерв'ю з колишніми товаришами по команді, родиною, друзями та футбольними журналістами[16].

Футбольна колекція Джонні Воррена[ред. | ред. код]

У 2005 році родина Джонні Воррена подарувала Національному музею Австралії Колекцію з 503 предметів пам’яток. Колекція включає футбольну форму, медалі, записки та трофеї. Національний музей в 2010 році віддав данину Воррену з «Я так вам сказав: Джонні Воррен і футбол в Австралії», показ якого збігається з чемпіонатом світу[17].

Паб Джамберу (Південне узбережжя Нового Південного Уельсу, Австралія) належить та управляється членами родини Воррена. Бистро/їдальня частина готелю — це «святиня», присвячена Джонні Уоррену, і містить медалі, фотографії, нагороди та інші пам’ятні речі про його життя.

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

«Кентербері-Марріквілі»
  • Великий фінал чемпіонату штату Новий Південний Уельс
    • Фіналіст (1): 1960
«Сент-Джордж-Будапешт»
  • Чемпіонат штату Новий Південний Уельс
    • Чемпіон (1): 1972

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Член ордена Британської імперії: 1974
  • Зал спортивної слави Австралії: 1988[18]
  • Зала слави Федерації футболу Австралії: 1999
  • Спортивна медаль Австралії: 2000
  • Медаль століття Австралії: 2001
  • ACT Спортивний зал індуктивного слави: 2002
  • Медаль Ордена Австралії: 2002
  • Орден Століття «За заслуги» (ФІФА)
  • Медіа-нагороди Австралійської комісії з питань спорту — Нагорода за все життя: 2004
  • Вулиця Джона Воррена в передмісті Сіднея в Гленвуді названа на його честь[19].
  • Статуя Перший австралійський футболіст на «Сідней Крикет Граунд»: 27 березня 2016 року[20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Hall, Matthew; Prichard, Greg (7 листопада 2004). Farewell Captain Socceroo. The Sun-Herald. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 7 жовтня 2009.
  2. ↑ Muscat, Kevin (4 листопада 2005). If Johnny could see us now. The Age. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 7 жовтня 2009.
  3. ↑ а б в г д Warren leaves his mark on Aussie soccer. The Sun-Herald. 7 листопада 2004. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 7 жовтня 2009.
  4. ↑ Museum to receive collection of great soccer Warren. PM. Australian Broadcasting Corporation. 16 травня 2008. Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 7 жовтня 2009.
  5. ↑ а б Warren, Johnny; Harper, Andy; Whittington, Josh (2002). Sheilas, wogs & poofters: an incomplete biography of Johnny Warren and soccer in Australia. Random House Australia. ISBN 1-74051-121-2.
  6. ↑ а б The Australian National Men’s Football Team: Caps And Captains. Football Federation Australia.
  7. ↑ State funeral for Johnny Warren on Monday. The Sydney Morning Herald. 4 листопада 2004. Архів оригіналу за 8 жовтня 2013. Процитовано 13 червня 2010.
  8. ↑ Canberra City FC - History. Canberra City FC. Архів оригіналу за 2 May 2009. Процитовано 7 жовтня 2009.
  9. ↑ The beautiful game ends for its No.1 fan. The Sydney Morning Herald. 8 листопада 2004. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 7 жовтня 2009.
  10. ↑ Newman, Chris (2004). Gold Creek, Reflection sof Canberra's Rural Heritage. Gold Creek Homestead Working Group.
  11. ↑ а б Brown, Alex (10 липня 2004). Global game honours fighter Warren. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 7 жовтня 2009.
  12. ↑ Arthur, Darren. 2004: 'I told you so'. WWOS presents football moments of the decade. ninemsn.com.au. Архів оригіналу за 10 July 2010. Процитовано 13 червня 2010.
  13. ↑ Johnston, Chris (18 листопада 2005). Finally, Australian soccer gets respect. The Age. Архів оригіналу за 28 вересня 2009. Процитовано 7 жовтня 2009.
  14. ↑ Hinds, Richard (15 червня 2006). SBS team right mix for Cup. The Age. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2009.
  15. ↑ Socceroos great Warren dies. ABC News. Australian Broadcasting Corporation. 6 листопада 2004. Архів оригіналу за 22 September 2009. Процитовано 7 жовтня 2009.
  16. ↑ Johnny Warren's Football Mission (2006) (TV). IMDB.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 8 жовтня 2009.
  17. ↑ Johnny Warren football collection. National Museum of Australia. 10 серпня 2011. Архів оригіналу за 20 вересня 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
  18. ↑ Soccer world mourns Captain Socceroo. ABC News. Australian Broadcasting Corporation. 7 листопада 2004. Архів оригіналу за 12 December 2004. Процитовано 7 жовтня 2009.
  19. ↑ O'Maley, Christine (20 січня 2010). Park is a goner. Blacktown Advocate. Cumberland Newspapers. с. 14. ...streets are named after well known football identities...
  20. ↑ Johnny Warren Sculpture - Unveiling the Legend [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]


1 Рейлі (в) • 2 Утешенович • 3 Вілсон • 4 Шефер • 5 Каррен • 6 Річардс • 7 Руні • 8 Маккей • 9 Воррен • 10 Мануел • 11 Абоньї • 12 Елстон • 13 Оллертон • 14 Толсон • 15 Вільямс • 16 Рудич • 17 Гардінг • 18 Воткісс • 19 Кемпбелл • 20 Бульєвич • 21 Милисавльєвич (в) • 22 Махер (в) • Тренер: Рале Рашич
Австралія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джонні_Воррен&oldid=40911688