Рафал Лєщинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рафал Лєщиньський (*жовтень 1579 — †29 березня 1636, Влодава) — державний, військовий діяч Речі Посполитої. Белзький воєвода, грубешівський, дубинський староста. Один з очільників протестантів. Прадід короля Станіслава Лещинського.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Був сином берестейського воєводи Анджея та його першої дружини Анни Фірлей. Навчався в школі «братів чеських» в Козьмінку, в університеті Гайдельберґу, систематично — в Страсбургу, Базелі (тут мешкав у Яна Якуба Ґринеуса — професора теології, який мав добрі стосунки з його родиною), приватно — у Галілео Галілея.

Публічну діяльність почав послом на сейм від Сандомирського воєводства у 1605 році. В 1606 році став старостою городельським, в 1612 році — вісьліцьким кастеляном, у 1618 — каліським. Як один з очільників польських протестантів перебував в таборі опозиції до прогабсбурзької політики короля Сігізмунда ІІІ Вази. Також його називали «Папою кальвінів польських».

Після повернення додому не переставав цікавитись наукою, підтримував контакти зі зарубіжними вченими. Цікавився військовим мистецтвом, картографією, доручив зробити для себе мапу Галичини, Поділля, Волині. Крім латини, вільно розмовляв французькою, німецькою, італійською. Писав вірші, єдиним надрукованим його твором був переклад поеми Ґ. С. дю Бартаса «Юдіт», виданий у 1629 році в Баранові. Замок у Баранові — одна з його резиденцій, тут була бібліотека, за каталогом 1627 року мала бл. 1700 одиниць. Найчастіше перебував у Влодаві, де сприяв будівництву власного пишного двору, який разом з місцевим кальвінським збором, містечком дощенту згорів під час Хмельниччини. На думку нунція Вісконті, був одним з найкращих сенаторів РП.

Помер несподівано у Влодаві, був похований в місцевому кальвінському зборі.

Сім'я[ред.ред. код]

Перша дружина - Анна Радзиміньська гербу Бродзіч (†1635), донька воєводи Станіслава.[1] Діти:

  • Теодора
  • Анджей
  • Рафал
  • Богуслав
  • Владислав.
    Друга дружина - Катерина з Потіїв. Дітей в шлюбі не мали.

Внучка Теофіля (донька сина Рафала) була другою дружиною Рафала Бучацького-Творовського.[2]

Примітки[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

  • Maria Sipayłło. Leszczyński Rafał h. Wieniawa (1579–1636) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972.— Tom XVII/1. — Zeszyt 72. — S. 135-53. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]