Сигізмунд III Ваза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сигізмунд III Ваза
Dei gratia rex Poloniæ, magnus dux Lithuaniæ, Russiæ, Prussiæ, Masoviæ, Samogitiæ, Livoniæque, necnon Suecorum, Gothorum Vandalorumque hæreditarius rex
Sigismund III of Poland-Lithuania and Sweden (Martin Kober).jpg
Король Польщі
Правління 1587-1632
Коронація 27 грудня 1587
Попередник Стефан Баторій
Наступник Владислав IV Ваза
Інші титули Великий князь Литовський
Великий князь Руський
Король Швеції
Біографічні дані
Дата народження 20 червня 1566(1566-06-20)
Замок Гріпсгольм
Дата смерті 30 квітня 1632(1632-04-30) (65 років)
Варшава
Місце поховання Собор святих Станіслава і Вацлава, Краків, Польща
Дружина Анна Австрійська Габсбург
Другий шлюб Констанція Австрійська Габсбург
Діти Анна Марія, Катажина, Владислав, Катажина, Крістофер, Ян Казимир (I), Ян Казимир (II), Ян Альберт, Карл Фердинанд, Александер Карл, Анна Констанція, Анна Катажина Констанція
Династія Ваза
Батько Юхан III
Мати Катерина Ягеллонка
Armoiries rois Vasa de Suède.svg
Sigismundus III Rex - signature.png

Сигізмунд ІІІ Ва́за (швед. Sigismund, пол. Zygmunt III Waza; * 20 червня 1566, замок Гріпсгольм — † 30 квітня 1632, Варшава) — король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський1587 року), король Шведської імперії15921599 роках). Ревний, майже фанатичний католик.[1]

Королівський титул[ред.ред. код]

Повний титул: пол. Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, a także dziedziczny król Szwedów, Gotów i Wenedów.

Переклад українською: З Божої ласки Король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфлянтський, а також дідичний король шведів, готів і венедів.

Біографія[ред.ред. код]

Син шведського короля Юхана III та Катерини Ягеллонки, дочки Сигізмунда І Старого. Обраний на престол середньою шляхтою на чолі з Яном Замойським. Незабаром після коронації Сигізмунд ІІІ виступив проти свого суперника, ерцгерцога австрійського Максиміліана ІІ; останній був розбитий у битві під Бичиною і полонений (1588 року), але відпущений на свободу за договором 1589 року, за яким відмовився від будь-яких претензій на польський престол.

Сигізмунд III, будучи шведським королем, прагнув відродити католицизм, активно сприяв переходу православної церкви під верховенство Риму. За його правління було у 1596 році укладено Берестейську унію.

За його правління Річ Посполита вела війни зі Шведською імперією (1600–1611, 1617–1620, 1621–1629) та Османською імперією (1617, 1620–1621; див. Хотинська битва), що значно погіршило життя мешканців країни.

Боротьба за Шведську імперію[ред.ред. код]

Після смерті свого батька Юхана III (1592) Сигізмунд поїхав до Шведської імперії і коронувався шведським королем, але після повернення до Речі Посполитої змушений був призначити регентом Шведської імперії свого дядька Карла, герцога Седерманладського, який, підтримуючи протестантизм, здобув прихильність народу і явно прагнув до престолу.

Під час другого перебування в Шведській імперії (1598) Сигізмунд відштовхнув від себе багатьох прихильників. Після битви біля Стонгебру він був остаточно усунений від престолу (1599), а його дядько оголошений королем Шведської імперії на сеймі в Норрчепінгу, в 1604 році, під ім'ям Карла IX. Сигізмунд не хотів відмовлятися від своїх прав на шведський престол, втягнув Річ Посполиту в 60-річну невдалу для неї війну зі Шведською імперією, яка завершилась так званим «Шведським потопом».

1596 року Сигізмунд ІІІ переніс столицю з Кракова до Варшави.

Війни з Московським Царством[ред.ред. код]

У 16091618 роках Сигізмунд III вів боротьбу проти Московського царства, в якій брали участь українські козацькі полки (не менше 30 тисяч чоловік) під командуванням Петра Сагайдачного.

Виношуючи плани експансії на схід, Сигізмунд ІІІ підтримав Лжедмитрія I, уклавши з ним таємний договір. За володіння у Москві самозванець обіцяв віддати Речі Посполитій Чернігово-Сіверську землю. Після смерті Лжедмітрія I Сигізмунд у 1609 році очолив облогу Смоленська. Війська Речі Посполитої під командуванням Станіслава Жолкевського в 1610 році захопили Москву. Після звільнення Москви земським військом в 1612 році війна продовжилася до 1618 року, коли в Деуліно було укладено перемир'я, за яким за Річчю Посполитою залишилися Смоленська, Чернігівська та Сіверська землі.

За Сигізмунда III відбулися національно-визвольні повстання під проводом Кшиштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла, Тараса Федоровича.

Родина[ред.ред. код]

Анна

В (1592) році Сигізмунд ІІІ одружується з дочкою ерцгерцога австрійського Карла II, внучкою імператора Фердинанда I Анною, яка народила в 1596 році майбутнього короля — Владислава IV. Після смерті першої дружини Анни Габсбург в 1598 році Сигізмунд III у 1605 році одружується на її сестрі Констанції, яка народила в 1609 році сина — майбутнього короля Яна ІІ Казимира.

Діти з Анною:

Констанція

Діти з Констанцією:

  • Ян Казимир (1607–1608),
  • Ян II Казимир (16091672) — Король Польщі
  • Ян Альберт (1612–1634)
  • Кароль Фердинанд (1613–1655)
  • Александер Кароль (1614–1634)
  • Анна Констанція (1616)
  • Анна Катажина Констанція (1619–1651).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Д. Яворницький. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний… С. 284-286.

Література[ред.ред. код]

  • Л. Гайдай. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
  • Д. Яворницький. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 280-318. ISBN 5-319-01072-9

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Стефан Баторій
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський

1587-1632
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Наступник
Владислав IV Ваза
Попередник
Юхан III
Lilla riksvapnet.svg Король Швеції
1592-1599
Lilla riksvapnet.svg Наступник
Карл IX Ваза