Рахни-Лісові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рахни-Лісові
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Шаргородський район
Рада/громада Рахнівсько-Лісова сільська рада
Код КОАТУУ 0525386901
Основні дані
Засноване 1607[1]
Населення 5000
Площа 68,5 км²
Густота населення 74,47 осіб/км²
Поштовий індекс 23536
Телефонний код +380 4344
Географічні дані
Географічні координати 48°47′21″ пн. ш. 28°28′55″ сх. д. / 48.78917° пн. ш. 28.48194° сх. д. / 48.78917; 28.48194Координати: 48°47′21″ пн. ш. 28°28′55″ сх. д. / 48.78917° пн. ш. 28.48194° сх. д. / 48.78917; 28.48194
Середня висота
над рівнем моря
315-328 м
Водойми ставки:
Найближча залізнична станція Рахни
Місцева влада
Адреса ради 23536, Вінницька обл., Шаргородський р-н, с. Рахни Лісові, вул. Макаренка, 26, тел. 4-11-50
Сільський голова Мудрик Володимир Володимирович
Карта
Рахни-Лісові. Карта розташування: Україна
Рахни-Лісові
Рахни-Лісові
Рахни-Лісові. Карта розташування: Вінницька область
Рахни-Лісові
Рахни-Лісові

Рахни-Лісові — село в Україні, в Шаргородському районі Вінницької області. Населення становить 4900 осіб.

.

Історія[ред. | ред. код]

У XVI ст. село належало до Брацлавського повіту, у XIX ст. до Ямпільського повіту. В селі розташований парк Потоцьких.

Легенда[ред. | ред. код]

Історія… Яка вона насправді!? В багатотомній праці « історія міст і сіл УРСР» (Вінницька область), виданій Інститутом історії Академії Наук УРСР у 1972 році, згадуються чотири села з майже однаковою назвою: Ахни, Рахнівка (Гайсинський район), Рахни-Лісові (Шаргодський район), Рахни-Польові (Тиврівський район) Тож важко визначити історичну першооснову походження назви нашого села — Рахни-Лісові.

Є багато переказів, легенд про походжання його назви.

Перша легенда. Колись, в старовину в наших лісах переховувались втікачі. Рахняни надавали нужденним допомогу носили їсти, майстрували землянки. За це вороги двічі палили село. Грудки на грудці не залишали, а кого ловили катували. Інші, щоб не потрапити в неволю, тікали, і там де переховувались, засновували нові поселення. Але біль за рідним куточком змушувала називати їх поселення на честь Рахнів. Так виникли Рахнівка, Рахни-Польові, Рахнилівка, Рахни –Собові на територіях, землях тепер уже нашої і Хмельницької областей. Туга за батьківщиною змушувала втікачів знову зводити Рахни, продовжувати їхню історію.

Або ось іще одна легенда.

Забрів у Рахнянський ліс козак Рахнимм із дружиною-красунею Мургою, яку дуже кохав і боявся втратити серед лісу вирубав він дерева неподалік від дороги, зладнав оселю. Згодом навколо неї виростали інші житла, мабуть.

Усні переповіді запевняють, що село заснували Сидір та Ілько Рахнянські чи Рахніли з дружинами. Один брат був гончарем, а другий-теслею. Хіба ця версія не має права на життя? Адже з часом Рахни прославляться виробами саме отаких народних умільців. Прислухаймось і до четвертої легенди.

Раніше у XV—XVII ст. село Рахни-Лісові(теперішня назва), було розташоване на шляху до Джурина за 1-2 км від урочища «Казенний міст». За участь населення в повстанні проти польської шляхти в ХVI ст. село було повністю спалене польським легіоном «летючих гусар», а населення, що залишилося живим, розбіглося по навколишніх лісах. Один із втікачів серед Рахнир побудував корчму при шляху зі Шпикована Джурин. Ця корчма знаходилась там де тепер розташований старий цвинтар при в'їзді в село Рахни-Лісові зі сторони Шпикова. Люди втікачів почали селитися біля урочища «Пилипівська криниця» і ходили до Рахнира по горілку і закуску. З часом літера «Р» від призвища Рахнир відпала, А село розрослося аж до корчми стало називатися Рахнами.

Холодильня Владислава Городецького[ред. | ред. код]

У Рахнах-Лісових Владислав Городецький спорудив для Балашова зразковий холодильник[2], спроектував каплицю для палацу.[3] На превеликий жаль, на даний час каплиця, яку називають в Рахнах «льодовня», в жахливому стані і потребує негайної реконструкції, інакше буде втрачена назавжди.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території села знаходиться об'єкт природно-заповідного фонду — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення Рахнянський парк.

Освіта[ред. | ред. код]

Є дві середні школи: одна в центрі, інша в лісі на базі колишньої школи-інтернату (туберкульозного профілю). Раніше це була військова частина, в якій готували молодших спеціалістів з обслуговування авіаційної техніки. Біля села є два польові аеродроми. Медичний склад.

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість: ТОВ «Луї Дрейфус ЛТД Комідітіз Україна», ТОВ «Рахнівсько-Лісовий плодоконсервний завод»"(, СП «Агромаш», ПП «Водолій», Рахнанське паливне підприємство, паркетний цех. Банк: «ПриватБанк», «ОщадБанк» Пошта: Відділ зв'язку «Укрпошта», «Нова пошта».

Транспорт[ред. | ред. код]

Докладніше: Рахни (станція)

У селі розташована станція Рахни на електрифікованій залізниці напрямку Жмеринка — Одеса. Там зупиняються приміські електропоїзди сполученням Вапнярка — Жмеринка і Київ — Рахни, а також частина пасажирських поїздів.

Сусідні станції — Ярошенка, Юрківка. Сусідні вузлові станції — Жмеринка, Вапнярка.

Також можна здійснювати посадку на пасажирські поїзди на ст. Рахни, Ярошенка, Жмеринка, Вапнярка.

Особи[ред. | ред. код]

  • Кшиштоф Урбановський — польський шляхтич, власник маєтку в селі; купив частину бібліотеки, колекції картин, монет, яка належала перед тим Вінцентію Потоцькому.[4]
  • Чаплій Іван Федорович (1989—2016)— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Trybowski I. Horodecki Władysław Leszek (1863—1930) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962. — T. X/1, zeszyt 44. — S. 2. (пол.)
  3. Дмитро Малаков. Архітектор Городецький. Роботи для Балашових
  4. Szczygielski W. Potocki Wincenty h. Pilawa (zm. 1825) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 228. (пол.)
  5. У селі Рахни — Лісові відкрито меморіальну дошку загиблому земляку-герою, учаснику АТО — Івану Федоровичу Чаплію

Посилання[ред. | ред. код]