Рене Мер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рене Мер
фр. René Charles Joseph Maire
Народився 29 травня 1878(1878-05-29)[1][2]
Лонс-ле-Соньє або Франція[3]
Помер 24 листопада 1949(1949-11-24)[1][2] (71 рік)
Алжир, Франція
Країна  Франція
Діяльність ботанік, викладач університету, міколог
Галузь ботаніка[3] і мікологія[3]
Знання мов французька[1][3]
Заклад Алжирський університетd
Членство Instituto de Estudios Catalanesd[4] і Académie des sciences d'outre-merd
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону

Рене Шарль Жозеф Ернест Мер (фр. René Charles Joseph Ernest Maire; 29 травня 1878 — 24 листопада 1949) — французький ботанік і міколог.[5] Його основною працею була «Flore de l'Afrique du Nord» у 16 томах, яка видана після його смерті в 1953 році. Він збирав рослини в Алжирі, Марокко, Франції, Малі для гербарію Національного ботанічного саду Бельгії.[6]

Біографія[ред. | ред. код]

Його ботанічна кар'єра почалася дуже рано. У віці 18 років він написав роботу про місцеву флору Верхньої Сони, яка зараз виставлена в Музеї природної історії міста Гре. Він збирав рослини для вивчення в Алжирі та Марокко між 1902 і 1904 роками[7] У 1905 році здобув докторський ступінь. З 1911 року був професором ботаніки на факультеті наук в Алжирі, де спеціалізувався на фітопатології. Уряд Марокко призначив його відповідальним за ботанічні дослідження, крім того, вчений відповідав за такі дослідження в Центральній Сахарі. Він був членом ряду установ, у тому числі Мікологічного товариства Франції (Société mycologique de France) і Товариства природничої історії Мозеля (Société d'histoire naturelle de la Moselle), що базується в Меці, до яких він приєднався в 1897 році на початку своєї кар'єри.[7] Він був автором численних робіт, у тому числі важливих внесків між 1918 і 1931 роками про флору Північної Африки. Закінчив кар'єру на посаді ректора Алжирського університету. Його найбільшим твором стала «Флора Північної Африки», 16-томна праця, опублікована посмертно в 1953 році.

Внесок[ред. | ред. код]

Серед видів, які він назвав або перейменував:

У 1902 році він також виділив родину Paxillaceae, відзначивши його спорідненість із боровиками на основі анатомічної подібності.[8] Це підтверджено багато років потому молекулярними дослідженнями, які твердо поставили роди Paxillus і Gyrodon в основу клади, що містить представників роду Boletus.[9]

Спадщина[ред. | ред. код]

Французька академія наук нагородила його Монтаньською премією за 1903 рік[10]

На його честь названо декілька видів, у тому числі такі гриби, як буковий мухомор (Russula mairei), Maireella (рід грибів класу дотидеоміцетів),[11] безкільчастий мухомор (Amanita mairei) з Єгипту,[12] Clitocybe mairei, Conocybe mairei, Clavicorona mairei, Cortinarius mairei, Galerina mairei, Hemimycena mairei та Lactarius mairei, серед інших, а також деякі північноафриканські рослини, такі як вівсяниця атласька (Festuca mairei). Рід рослин Mairetis з Канарських островів і Марокко (в родині Boraginaceae) також названий на його честь.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  4. ↑ http://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=43
  5. ↑ René Maire, allocution de M. Edmond Sergent[недоступне посилання з 01.01.2018]
  6. ↑ National Botanic Garden of Belgium (2007). Collectors for the Herbarium of the National Botanic Garden of Belgium - MAIRE. National Botanic Garden of Belgium website. National Botanic Garden of Belgium. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 12 березня 2008.
  7. ↑ а б Fleur, Elie (1935). Cent ans d'activité scientifique [A hundred years of scientific activity]. Bulletin de la Société d'histoire naturelle de la Moselle (фр.). 34: 54.
  8. ↑ Maire, R (1902). Recherches cytologiques et taxonomiques sur les Basidiomycetes. Bull. Soc. Mycol. Fr. (фр.). 18 (supplement): 1—212.
  9. ↑ Kretzer A, Bruns TD (1999). Use of atp6 in fungal phylogenetics: an example from the Boletales (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 13 (3): 483—92. doi:10.1006/mpev.1999.0680. PMID 10620406. Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2006. Процитовано 11 березня 2008.
  10. ↑ Séance du 21 décembre. Le Moniteur Scientifique du Docteur Quesneville: 156—157. February 1904.
  11. ↑ Lumbsch TH, Huhndorf SM. (December 2007). Outline of Ascomycota – 2007. Myconet. Chicago, USA: The Field Museum, Department of Botany. 13: 1—58. Архів оригіналу за 18 березня 2009.
  12. ↑ Tulloss, Rodham E. (2004). Amanita mairei Foley "René Maire's ringless Amanita". Studies in the Genus Amanita Pers.(Agaricales, Fungi). Процитовано 12 березня 2008.
  13. ↑ Mairetis I.M.Johnst. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 17 May 2021.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рене_Мер&oldid=40884761