Решнівка (Тернопільський район)
| село Решнівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Збаразька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040150380069365 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1753 |
| Населення | 464 |
| Територія | 0.480 км² |
| Густота населення | 966.67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47336 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′58″ пн. ш. 25°47′51″ сх. д.H G O |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Карначівка |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
| Карта | |
  Решнівка | |
 Решнівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Решні́вка — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області України. До Решнівки приєднано село Підлісці (Підраковеччина).
Населення — 388 осіб (2007).
Розташоване на берегах річки Самець.
Решнівка — один із центрів паломництва.
Поблизу Решнівки виявлено археологічні пам'ятки трипільської і давньоруської культур.
Перша писемна згадка датується 1463 роком як село Ряшнівка — маєток князя Солтана Збаразького[1].
Під вівтарем старої дерев'яної церкви з 1759 року був знайдений монетний скарб 44 фунти і 9 лотів, де було 38 червінців; голландських, польських, шведських, флорентійський, угорських, чеських, австрійських і трансильванських, а також срібні монети з 17-18 ст.
В часи Російської імперії входило до Зарудненської волості Кременецького повіту Волинської губернії. В церковному архіві в 19 століття переховувалася згадка Стефана Барановського про «грамоту» греко-католицького єпископа Льва Шептицького[2]. Наприкінці 19 століття у селі було 115 домів і 808 жителів, з 1880 року діяла церковно-парафіяльна школа.
За переписом 1911 року в селі було 1160 жителів, 1 крамниця, ґуральня, яка виробляла 25,473 відер горілки щорічно. Також була окрема горілчана державна крамниця.
З вересня 2015 року і до червня 2020 року Решнівка входила у склад Колодненської сільської громади.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[4].
Зберігся так званий «козацький цвинтар». Є церква Преображення Господнього (1879, кам'яна із чудотворною іконою Матері Божої «Всіх сумуючих радість»; під церквою збереглася печера, де, за переказами, жили монахи), «фігура».
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1973), насипана символічна могилу Борцям за волю України (1990-ті).
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, 2 магазини.
- ↑ Архів Сангушків, том І, стор. 55
- ↑ Волинские Епархиальные ведомости. — 1873 p., № 21-22, — стор. 953
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Гуцал П., Уніят В. Решнівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 176. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Уніят В. Решнівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 296—297. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Rześniówka, pow. krzemieniecki, wł. Świejkowskich // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 150. (пол.)
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. - T.1.- 1366-1506. - S.53
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |