Римські канікули

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Римські канікули»Picto infobox cinema.png
«Roman Holiday»
Римські канікули (плакат).jpg
Жанр Комедія
Драма
Режисер Вільям Вайлер
Продюсер Вільям Вайлер
Сценарист Йен МакЛеллан Гантер
Далтон Трамбо
Джон Дайтон
У головних
ролях		 Грегорі Пек[1][2][…], Одрі Гепберн[2][3][4], Едді Альберт[2][3][4], Tullio Carminatid[2], Паоло Карліні[2], Claudio Ermellid[2], Paola Borbonid[2], Таня Вебер[2], Arlette Poirierd, Лаура Соларі[2], Harcourt Williamsd[2], Alfredo Rizzod[5], Gorella Gorid[5], Marco Tullid[5], Mimmo Polid[5] і Vittoria Crispod[5]
Оператор Анрі Алекан
Франц Планер
Композитор Жорж Орік
Віктор Янг
Кінокомпанія Paramount Pictures
Дистриб'ютор Paramount Pictures
Тривалість 118 хв.
Мова Англійська
Італійська
Країна США США
Італія Італія
Рік 1953
Дата виходу 27 серпня 1953 р.
Кошторис 1,5 млн $
Касові збори 12 млн $[6]
IMDb ID 0046250
CMNS: Римські канікули на Вікісховищі

«Римські канікули» (англ. Roman Holiday) — романтична кінокомедія або лірична драма 1953 року режисера Вільяма Вайлера. Головна та перша відома велика роль Одрі Гепберн. Також у фільмі у головних ролях знялися Грегорі Пек та Едді Альберт.

Сюжет[ред. | ред. код]

У рамках дипломатичного туру країнами Європи, до Рима з офіційним візитом прибуває принцеса Анна. На офіційній церемонії, присвяченій перебуванню принцеси в столиці Італії, вона знайомиться з багатьма урядовцями та першими політиками Італії. Після закінчення урочистого балу напружений розклад візиту виводить принцесу з рівноваги. Втомлена Анна впадає в істерику ще й через те, що і наступні дні складатимуться з низки таких одноманітних офіційних візитів та церемоній. Щоб заспокоїти принцесу фрейліна-графиня покликала лікаря, який зробив Анні ін'єкцію снодійного.

Грегорі Пек у ролі Джо Бредлі
Зустріч принцеси Анни та Джо Бредлі на Іспанських сходах

Та коли всі придворні залишили її саму в спальні, Анна потайки тікає з палацу. Радісна принцеса опиняється в самому серці нічного Риму і насолоджується новим для неї почуттям свободи. Проте невдовзі вона починає на ходу засинати через снодійні ліки і засинає прямо на лавці парку. Там випадково Анну знаходить американський репортер на ім'я Джо Бредлі, який повертався додому після гри в карти з друзями. Коли він спитав хто вона і чи має вона при собі гроші, вона крізь сон почала йому розповідати свою завчену завтрішню доповідь. На банальне запитання про її помешкання, дівчина повідомила, що проживає у Колізеї. Бредлі стало шкода дівчини, і щоб її не забрала поліція, він привозить її на таксі до свого будинку.

Одрі Гепберн у ролі принцеси Анни

Сонна і безпорадна Анна, яка звикла до оточення покоївок, просить Джо допомогти їй роздягнутися. Спантеличений репортер пояснює їй, що він їй не зможе допомогти, а тому ненадовго вийде з кімнати, щоб дати дівчині змогу самій переодягтися в піжаму. Коли Джо повернувся, то побачив, що всупереч його проханню лягти на кушетку ця дівчина спокійно спить у його ліжку.

Тим часом у посольстві вже встигли помітити зникнення принцеси Анни. Поліція отримує таємний наказ знайти дівчину.

Наступного ранку Джо Бредлі проспав прес-конференцію принцеси Анни. Він швидко вдягається та їде на таксі до редакції газети де він працює. Своєму шефові він розповідає байку про те, що нібито взяв інтерв'ю в принцеси. Шеф робить вигляд, що вірить та потім раптово показує своєму працівникові перші заголовки газети, де величезним шрифтом повідомлялося про хворобу принцеси Анни та скасування всіх прес-конференцій принцеси. Джо дивиться на фото принцеси і німіє з подиву: на фотознімку була розкішно вбрана дічина, надзвичайно схожа на ту, якій Бредлі надав нічний притулок, і яка зараз спокійно спить у його кімнаті!

Джо заявляє головному редактору, що він зуміє взяти «пікантне» інтерв'ю у принцеси Анни і, зрозуміло, зробить він це за певну суму доларів. Геннесі погоджується і Джо їде до себе додому. Там він застає дівчину. Вона прокидається і з подивом для себе бачить, що всі її нічні пригоди не сон. Анна представляється Джо просто як Аня, а Бредлі, в свою чергу, не сказав їй, що він репортер. Вона просить у нього дозволу прийняти ванну, а Джо тим часом поспішає вниз та дзвонить своєму другові — фотографу Ірвіну Радовичу. Бредлі говорить йому, що є «винятковий матеріал» для роботи і призначає зустріч у кафе.

Джо, Анна та Ірвін в кафе
Джо та Анна

Але Анна вже чекає Джо, щоб подякувати йому за прихисток і просить у нього трохи грошей в борг, обіцяючи повернути їх поштою. Вона прощається з Джо і вирушає на прогулянку Римом. Журналіст пішов за нею, аби не втрачати з виду. Після того як Анна зайшла в перукарню, Джо зустрічається з нею на Іспанських сходах, роблячи вигляд, що це випадковість. Він пропонує їй провести цей день як канікули. Дівчина погоджується і вони прямують до кафе, де їх повинен чекати Ірвін.

Джо, відвівши Ірвіна в бік, повідомляє йому, що це і є принцеса Анна. Після цього Ірвін фотографує принцесу фотоапаратом, замаскованим під запальничку. Разом трійця відвідує всі значні історичні та архітектурні пам'ятки Риму і навіть потрапляє до поліцейського відділку, з якого їм вдалося вибратися лише завдяки вигадці Бредлі, що у них сьогодні весілля.

Після всіх цих пригод принцеса та журналісти відвідують танцмайданчик, де їх помічають агенти спецслужб, які розшукували Анну. Зав'язалася сутичка, у ході якої агентів заарештувала поліція за порушення громадського порядку, а принцеса та Джо були вимушені діставатися берега вплав. Змоклі, не помічаючи холоду, вони, нарешті, зважилися на пристрасний романтичний поцілунок.

Вже вдома у Бредлі Анна розуміє, що її обов'язок перед країною вищий романтичних почуттів і просить Джо довезти її до воріт посольства. Журналіст виконує її прохання, а потім повертається до своєї квартири.

Вранці до нього приходить шеф, якому Джо заявляє, що ніякого інтерв'ю немає, а коли до нього з фотографіями завітав й Ірвін, Бредлі знаками просить нічого не повідомляти Геннесі. Коли редактор йде, Джо говорить своєму другові, що ніякої сенсації не буде. Ірвін заявив, що Джо, мабуть, збожеволів, але згодом погоджується з ним.

Закінчується фільм прес-конференцією принцеси Анни для журналістів, серед яких вона з подивом бачить Джо Бредлі та Ірвіна Радовича. Джо у ході коротенького діалогу з принцесою натякає їй, що друкувати інформацію про її пригоди в Римі він не буде. А Ірвін дарує їй цікаві фотографії, на яких вона серед пам'яток культури та на танцмайданчику. Коли конференція закінчилася і принцеса зі сльозами на очах виходить із зали, Джо Бредлі не поспішаючи йде до виходу, пригадуючи ці коротенькі римські канікули…

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

«Оскар» (1954)[ред. | ред. код]

Інші нагороди[ред. | ред. код]

Номінації[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.filmaffinity.com/en/film646581.html
  2. ↑ а б в г д е ж и к л http://www.imdb.com/title/tt0046250/fullcredits
  3. ↑ а б в http://stopklatka.pl/film/rzymskie-wakacje
  4. ↑ а б http://www.metacritic.com/movie/roman-holiday
  5. ↑ а б в г д ČSFD — 2001.
  6. ↑ а б в КиноПоиск. Римские каникулы (рос.)
  7. ↑ NY Times: Roman Holiday. NY Times. Процитовано 2008-12-21. 

Посилання[ред. | ред. код]

Римські канікули (фільм)
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Кінематограф»
CMNS: Римські канікули (фільм) у Вікісховищі?
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Римські_канікули&oldid=27445170