Рисівка зеленкувата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рисівка зеленкувата

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Stipeae
Рід: Рисівка (Piptatherum)
Вид: Рисівка зеленкувата
Piptatherum virescens
(Trin.) Boiss., 1884
Синоніми
Achnatherum virescens (Trin.) Banfi, Galasso & Bartolucci
Oryzopsis virescens (Trin.) Beck
Urachne virescens Trin.
Посилання
Вікісховище: Piptatherum virescens
Віківиди: Piptatherum virescens
IPNI: 416140-1
NCBI: 487968

Рисівка зеленкувата[1], рисівка зеленувата[2] (Achnatherum virescens, syn. Piptatherum virescens) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), поширений у південній, центральній і південно-східній Європі та західній Азії.

Багаторічна рослина 55–100 см заввишки. Всі листки плоскі, 4–7 мм шириною. Язичок дуже короткий, до 0.5 мм довжиною, або відсутній. Колоски 3.5–5 мм довжиною. Нижня квіткова луска при зрілих плодах майже чорна, 3–4 мм довжиною, з остюком 7–15 мм довжиною[2]. Пиляків 3; 2.5–3.2 мм завдовжки. Зернівка обернено-яйцеподібна, 2.2–2.5 мм завдовжки[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у південній, центральній і південно-східній Європі (Австрія, Угорщина, Словаччина, Молдова, Росія, Україна, Болгарія, Хорватія, Італія, Румунія, пд. Франція ), західній Азії (пн. Іран, Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія)[4][5][3].

В Україні вид зростає у ялівцево-дубових і соснових лісах, на яйлах, серед скель і розсипів, у чагарниках — у гірському Криму (включаючи ПБК), досить часто; вказується для південного Поділля (на схилах високого берега Дністра)[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Piptatherum virescens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 440. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 05.12.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 05.12.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 05.12.2019. (англ.)