Перейти до вмісту

Рифська республіка

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

бербер. ⵜⴰⴳⴷⵓⴷⴰ ⵏ ⴰⵔⵔⵉⴼ (Tagduda en Arif)
араб. جمهورية الريف
Конфедеративна республіка Рифських племен
Іспанське Марокко
1921–1926 Іспанське Марокко
Прапор Рифська республіка
Прапор
Герб Рифська республіка
Герб
Рифська республіка: історичні кордони на карті
Рифська республіка: історичні кордони на карті
Територія Іспанського Марокко під контролем Ріфської республіки.
СтолицяАждир
Мовиарабська (офіційна[1])
рифська
РелігіїІслам
Форма правлінняконфедеративна прехидентська республіка під військовою диктатурою
Президент 
• 1921-1926
Мухаммед ібн Абд аль-Крім аль-Хаттабі
Прем'єр-міністр 
• 1923-1926
Хадж Хатмі
Історичний періодІнтербелум
• оголошення
18 вересня
• скасування
27 травня
Населення
ВалютаРиффан Рифської республіки
Попередник
Наступник
Іспанське Марокко
Іспанське Марокко
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Рифська республіка

Ри́фська респу́бліка (або Конфедеративна республіка Рифських племен) (бербер. ⵜⴰⴳⴷⵓⴷⴰ ⵏ ⴰⵔⵔⵉⴼ, араб. جمهورية الريف Jumhūriyyatu r-Rīf) — створена у вересні 1921 року, коли рифські племена повстали та оголосили про свою незалежність від іспанської окупації, а також від марокканського султана[2].

Руїни іспанської військової бази в Танакобі

Держава, створена після перемоги при Анвалі в 1921 р. повсталими проти марокканського султана і європейських колонізаторів жителями Ер-Рифу (гірської області на півночі Марокко). На чолі держави стояв Абд аль-Крім, який мав титул президента або еміра. Столицею держави вважалося рідне місто еміра, Аждір.

Республіка проіснувала до 1926 року. Вона не була визнана жодною європейською державою, хоча Абд аль-Крим намагався встановити дипломатичні відносини із Францією та Британією. Іспано-французька інтервенція на територію республіки отримала назву Рифської війни. У її ході іспанці застосовували проти повстанців хімічну зброю, але були безсилі нейтралізувати партизанський рух. У 1925 р. повстанці під час наступу на позиції французів дійшли майже до самого Феса.

Після вторгнення в республіку 250-тисячної іспано-французької армії на чолі з маршалом Петеном президент Абд аль-Крим, усвідомлюючи безперспективність подальшого опору при подібній чисельній і технічній перевазі ворога, 27 травня 1926 р здався французам і був висланий на острів Реюньйон, після чого єдність Марокко було оголошено відновленою. Досвід успішного протистояння «великим державам» нечисленних збройних формувань Рифської республіки використовувався багатьма повстанськими рухами в роки деколонізації.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Day, Richard B.; Gaido, Daniel. Discovering Imperialism: Social Democracy to World War I. BRILL. p. 549. ISBN 9004201564(англ.)
  • Wyrtzen, Jonathan. Making Morocco: Colonial Intervention and the Politics of Identity. Cornell University Press. p. 183. ISBN 9781501704246(англ.)
  • Hall, John G.; Publishing, Chelsea House. North Africa. Infobase Publishing. p. 62. ISBN 9780791057469(англ.)
  • Slavin, David H. (Jan 1991), "The French Left and the Rif War, 1924–25: Racism and the Limits of Internationalism", Journal of Contemporary History, 26 (1): 5–32, doi:10.1177/002200949102600101(англ.)
  • Rudibert Kunz: "Con ayuda del más dañino de todos los gases" – Der Gaskrieg gegen die Rif-Kabylen in Spanisch-Marokko in: Irmtrud Wojak/Susanne Meinl (eds.): Völkermord und Kriegsverbrechen in der ersten Hälfte des 20. Jahrhunderts, Frankfurt/Main 2004, pp. 153–191 (here: 169–185)(англ.).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Engle, Shirley H. (1964). New Perspectives in World History (англ.). National Council for the Social Studies. с. 439. Indeed, Abdelkrim, recognizing the inherent weakness of the short-lived Berber nation, sought to bolster his strength by making Arabic the language of his government, and evolving Arab administrative arrangements and rules of procedure.
  2. Banknotes of the Rif. imperial-collection.net. Архів оригіналу за 6 січня 2006. Процитовано 23 березня 2010.