Рифська республіка
| бербер. ⵜⴰⴳⴷⵓⴷⴰ ⵏ ⴰⵔⵔⵉⴼ (Tagduda en Arif) араб. جمهورية الريف Конфедеративна республіка Рифських племен | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 Прапор
 Герб
| |||||||||
 | |||||||||
| Столиця | Аждир | ||||||||
| Мови | арабська (офіційна[1])
рифська | ||||||||
| Релігії | Іслам | ||||||||
| Форма правління | конфедеративна прехидентська республіка під військовою диктатурою | ||||||||
| Президент | |||||||||
• 1921-1926 | Мухаммед ібн Абд аль-Крім аль-Хаттабі | ||||||||
| Прем'єр-міністр | |||||||||
• 1923-1926 | Хадж Хатмі | ||||||||
| Історичний період | Інтербелум | ||||||||
• оголошення | 18 вересня | ||||||||
• скасування | 27 травня | ||||||||
| Населення | |||||||||
| Валюта | Риффан Рифської республіки | ||||||||
| |||||||||
 Вікісховище має мультимедійні даніза темою: Рифська республіка | |||||||||
Ри́фська респу́бліка (або Конфедеративна республіка Рифських племен) (бербер. ⵜⴰⴳⴷⵓⴷⴰ ⵏ ⴰⵔⵔⵉⴼ, араб. جمهورية الريف Jumhūriyyatu r-Rīf) — створена у вересні 1921 року, коли рифські племена повстали та оголосили про свою незалежність від іспанської окупації, а також від марокканського султана[2].
Держава, створена після перемоги при Анвалі в 1921 р. повсталими проти марокканського султана і європейських колонізаторів жителями Ер-Рифу (гірської області на півночі Марокко). На чолі держави стояв Абд аль-Крім, який мав титул президента або еміра. Столицею держави вважалося рідне місто еміра, Аждір.
Республіка проіснувала до 1926 року. Вона не була визнана жодною європейською державою, хоча Абд аль-Крим намагався встановити дипломатичні відносини із Францією та Британією. Іспано-французька інтервенція на територію республіки отримала назву Рифської війни. У її ході іспанці застосовували проти повстанців хімічну зброю, але були безсилі нейтралізувати партизанський рух. У 1925 р. повстанці під час наступу на позиції французів дійшли майже до самого Феса.
Після вторгнення в республіку 250-тисячної іспано-французької армії на чолі з маршалом Петеном президент Абд аль-Крим, усвідомлюючи безперспективність подальшого опору при подібній чисельній і технічній перевазі ворога, 27 травня 1926 р здався французам і був висланий на острів Реюньйон, після чого єдність Марокко було оголошено відновленою. Досвід успішного протистояння «великим державам» нечисленних збройних формувань Рифської республіки використовувався багатьма повстанськими рухами в роки деколонізації.
- Day, Richard B.; Gaido, Daniel. Discovering Imperialism: Social Democracy to World War I. BRILL. p. 549. ISBN 9004201564(англ.)
- Wyrtzen, Jonathan. Making Morocco: Colonial Intervention and the Politics of Identity. Cornell University Press. p. 183. ISBN 9781501704246(англ.)
- Hall, John G.; Publishing, Chelsea House. North Africa. Infobase Publishing. p. 62. ISBN 9780791057469(англ.)
- Slavin, David H. (Jan 1991), "The French Left and the Rif War, 1924–25: Racism and the Limits of Internationalism", Journal of Contemporary History, 26 (1): 5–32, doi:10.1177/002200949102600101(англ.)
- Rudibert Kunz: "Con ayuda del más dañino de todos los gases" – Der Gaskrieg gegen die Rif-Kabylen in Spanisch-Marokko in: Irmtrud Wojak/Susanne Meinl (eds.): Völkermord und Kriegsverbrechen in der ersten Hälfte des 20. Jahrhunderts, Frankfurt/Main 2004, pp. 153–191 (here: 169–185)(англ.).
- ↑ Engle, Shirley H. (1964). New Perspectives in World History (англ.). National Council for the Social Studies. с. 439.
Indeed, Abdelkrim, recognizing the inherent weakness of the short-lived Berber nation, sought to bolster his strength by making Arabic the language of his government, and evolving Arab administrative arrangements and rules of procedure.
- ↑ Banknotes of the Rif. imperial-collection.net. Архів оригіналу за 6 січня 2006. Процитовано 23 березня 2010.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |