Іспанське Марокко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Protectorado español de Marruecos
Іспанське Марокко
Протекторат Іспанії
1913 – 1956 Марокко Flag of Morocco.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Іспанське Марокко
Столиця Тетуан
Мови Іспанська, Арабська
Державний устрій Протекторат
Історія
 - Засновано 27 лютого 1913
 - Ліквідовано 7 квітня 1956
Площа 20 948 км2
Валюта Песета
Попередник
Наступник
Flag of Morocco 1666 1915.svg Марокко
Flag of the Republic of the Rif.svg Рифська республіка
Марокко Flag of Morocco.svg

Іспанське Марокко (ісп. Protectorado Español de Marruecos, араб. حماية إسبانيا في المغرب‎) — територія на півночі Марокко, складова Іспанської імперії,яка в 1913-1956 роках перебувала в колоніальній залежності від Іспанії, згідно з Феським договором. Площа — 20.948 км², з котрих лише 14% були придатні для ведення сільського господарства, іншу частину території займають гори та напівпустелі.

Територіальні межі[ред. | ред. код]

Територія іспанського протекторату Марокко включала північну частину Марокко (за винятком Сеути і Мелільї , які були у складі Іспанії з 16-го і 15-го століття, відповідно), сектор Тарфайя, й Іфні. Столицею було місто Тетуан.

Іншою частиною країни керувала Франція, під назвою Французьке Марокко, також у 1912—1956.

Місто Танжер було оголошено міжнародною зоною, хоча цей статус було припинено під час Другої світової війни, коли він був тимчасово окупованих іспанськими військами. З 14 червня 1940 року, під приводом, для захисту від італійського вторгнення[1].

Рифська республіка на чолі з лідером партизан Абд ель-Крим було сепаратистською державою, яке існувало в регіоні Ер-Риф 1921—1926, коли вона була скасована спільною експедицією іспанської армії в Африці і французьких військ під час Рифської війни.

Історія[ред. | ред. код]

Систему протекторату було створено під час Другої Іспанської Республіки. Офіційно підтримувалась ісламська правова система каді.

Марокканські євреїсефарди, у великій кількості мешкали в цій частині Магрибу після вигнання з Іспанії і Португалії у 1492 і 1497, відповідно, після закінчення Реконкісти, мали розвинуту торгівлю та мали прибуток від вільного від податків Танжеру і торгової активності в цьому районі.

Громадянська війна в Іспанії почалася в 1936 з повстання іспанських військ в Марокко під командуванням Франциско Франко проти республіканського уряду. Ці війська стали основою національної армії, також увібрало значну кількість марокканських військ.

1956 року Французьке Марокко отримало незалежність, а Іспанія віддала більшість своїх територій, зберігши влади над суверенними територіями Іспанії (зокрема Сеута і Мелілья) та іншими колоніями за межами Марокко, як-от Іспанська Сахара.

Не бажаючи, це прийняти, Марокканська армія визволення 1958 року розпочала операцію, відому як війна Іфні, за місто Сіді-Іфні. За договором 1969 року це місто перейшло до Марокко, а Іспанія отримала пені торгові привілеї в місцевих портах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. C.R. Pennel, Morocco Since 1830, A History