Роберто Ванначчі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберто Ванначчі
Народився 20 жовтня 1968(1968-10-20) (55 років)
Ла-Спеція, Лігурія, Італія
Країна  Італія
Місце проживання В'яреджо
Діяльність військовослужбовець, письменник
Alma mater Туринський університет, Університет Трієста і Бухарестський університет
Знання мов італійська, румунська і англійська[1]
Військове звання дивізійний генерал
Нагороди

Роберто Ванначчі (італ. Roberto Vannacci, нар. 20 жовтня 1968, Ла Спеції) — італійський генерал, який прослужив понад 30 років та командував елітними силами спеціального призначення. Протягом своєї військової кар'єри брав участь у бойових операціях по всьому світу, обіймав вищі командні посади та очолював італійський контингент в Іраку, займаючись підготовкою іракських сил безпеки.

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Роберто Ванначчі закінчив Військову академію в Модені[it] та Школу прикладних наук в Турині[it]. Здобув три ступені магістра зі стратегічних наук в Туринському університеті, з міжнародних і дипломатичних наук в Університеті Трієста і з військових наук в Бухарестському університеті. Закінчив магістратуру другого рівня зі стратегічних наук в Туринському університеті та зі стратегічно-військових міжнародних досліджень у співпраці з Міланським католицьким університетом та Університетом LUISS[en] в Римі.

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

Після Академії вступив до 9-го парашутно-десантного штурмового полку «Полковник Мощин» (італ. Col Moschin) і брав участь у місіях в Сомалі, Руанді, Ємені та Іраку. Командував оперативною групою спеціального призначення в Іраку (2005-2006 рр.) та оперативною групою 45 в Афганістані, брав участь у численних операціях проти повстанців. Командував парашутно-десантною бригадою «Фольгор» (італ. Brigata paracadutisti "Folgore") та обіймав ключові посади в НАТО.[2][3]

З 2020 року працював аташе з питань оборони в італійському дипломатичному представництві в Москві,[4] але був оголошений російською владою «персоною нон ґрата» через напружені відносини між Італією та Росією, спричинені російським вторгненням в Україну.

У 2023 році став командувачем Географічного військового інституту (італ. Istituto Geografico Militare) у Флоренції. Того ж року він опублікував суперечливу книгу під назвою «Світ догори дном» (італ. Il Mondo al Contrario), яка була розкритикована деякими журналістськими джерелами за гомофобський та сексистський зміст.[5][6] Після суперечок і дистанціювання з боку міністра оборони, він був відсторонений від командування Географічним військовим інститутом і переведений в інше місце.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Compact — 2022.
  2. La selezione e formazione degli incursori: c’era una volta il corso 80/B. Difesa Online (італ.). 29 листопада 2021. Процитовано 19 серпня 2023.
  3. Curricula (ǃ) del Generale Roberto Vannacci (PDF). paracadutistifirenze.it,. Процитовано 19.08.2022.
  4. IL GENERALE INCURSORE VANNACCI ADDETTO MILITARE A MOSCA. Congedati Folgore (it-IT) . 7 лютого 2021. Процитовано 19 серпня 2023.
  5. Online, Redazione (17 серпня 2023). «Io erede di Giulio Cesare, stop a minoranze»: il libro-choc del generale Vannacci contro migranti e gay. Crosetto: «Farneticazioni». Corriere della Sera (it-IT) . Процитовано 19 серпня 2023.
  6. “Cari gay, non siete normali”. Bufera sul libro del generale Vannacci. Lui: “Frasi decontestualizzate”. La Nazione (італ.). 17 серпня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
  7. Il generale Vannacci destituito dal comando dopo il suo libro omofobo e sessista. Ma il Pd: “Non basta”. la Repubblica (італ.). 18 серпня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]