Роберт Болдвін
| Роберт Болдвін | |
|---|---|
| англ. Robert Baldwin | |
 | |
| Прем'єр провінції Канада від Верхньої Канади | |
| 1842 — 1843 | |
| Монарх | Вікторія |
| Попередник | Вільям Генрі Дрейпер |
| Наступник | Домінік Дейлі |
| 1848 — 1851 | |
| Монарх | Вікторія |
| Попередник | Генрі Шервуд |
| Наступник | Френсіс Гінкс |
| Народився |
12 травня 1804[1][2][3] Торонто, Верхня Канада, Королівство Велика Британія |
| Помер |
9 грудня 1858[1][2][3] (54 роки) Торонто, Канада Західd, Канада, Британська імперія |
| Похований | St. James' Cemeteryd |
| Відомий як | політик, адвокат, правник |
| Країна | Канада |
| Політична партія | Reform movementd |
| Батько | William Warren Baldwind |
| Підпис |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Роберт Болдвін (англ. Robert Baldwin; 12 травня 1804, Йорк, Верхня Канада — 9 грудня 1858, Торонто, Канада) — канадський політик. Разом із Луї-Іпполітом Лафонтеном очолював перший канадський відповідальний уряд[4].
Життєпис[ред. | ред. код]
Батьком Роберта був Вільям Воррен Болдвін, що емігрував з Ірландії 1798 року. Свого сина Вільям навчав за власними принципами: попри свою заможність, він виступав проти політичної та релігійної олігархії.
Роберт Болдвін став адвокатом у 1825 році[5]. 1829 року обраний до Парламенту Верхньої Канади від Йорка, проте наступного разу програв вибори й відлучився від політичного життя. Протягом наступних шести років послідовно виступав за впровадження відповідального уряду, що, на його думку, дозволило б вирішити політичні та соціальні проблеми Канади. 1836 року за сприяння лейтенанта-губернатора Френсіса Бонда Геда увійшов до Виконавчої ради, проте, зрозумівши, що фактично не має впливу на прийняття рішень, добровільно покинув орган за кілька місяців.
Хоча Болдвін був поміркованим реформатором, він категорично виступав проти повстань 1837—1838 років. Проте повстання значно вплинули на політичне становище Канади. Британський уряд прислав до Канади лорда Дарема, який рекомендував об'єднати Верхню й Нижню Канаду і запровадити відповідальний уряд.
1840 року дві провінції були об'єднані в одну. 1842 року Болдвін разом із Луї-Іпполітом Лафонтеном очолив уряд провінції Канада, оскільки лейтенанту-губернатору Чарльзу Баготу довелося долучити реформаторів до управління. 1843 року вони пішли у відставку.
За реформою 1848 року відповідальний уряд фактично був запроваджений, оскільки тоді контроль над формуванням уряду передали від генерал-губернатора до обраних Законодавчих зборів. Тоді ж Болдвін із Лафонтеном знову очолювали уряд до 1851 року.
Помер у Торонто 1858 року. Похований на кладовищі святого Якова[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Saul, John Ralston. Reflections of a Siamese Twin: Canada at the End of the Twentieth Century (Penguin books, 1997), 65-66
- ↑ Biography – BALDWIN, ROBERT – Volume VIII (1851-1860) – Dictionary of Canadian Biography. www.biographi.ca. Процитовано 8 липня 2023.
- ↑ Robert Baldwin (1804-1858) - Find a Grave... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 8 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Качур В. Акт про союз 1840 р.: прийняття, характеристика та значення для становлення парламентаризму у Канаді // Науковий вісник НУБіП України. Серія: Право. — 2011. — Вип. 2. — С. 16—23.
- Careless, J.M.S. (1967). The Union of the Canadas: The Growth of Canadian Institutions 1841-1857. Toronto, Ontario: McClelland & Stewart. ISBN 9780771019128.
- Morgan, Henry James, ред. (1903). Types of Canadian women and of women who are or have been connected with Canada. Toronto, Ontario: William Briggs.
- McNairn, Jeffrey (2000). The Capacity to Judge: Public Opinion and Deliberative Democracy in Upper Canada 1791-1854. Toronto, Ontario: University of Toronto Press. ISBN 978-0-80204-360-3.
- Patterson, Graeme (1989). Early Compact Groups in the Politics of York. У Keane, David; Read, Colin (ред.). Old Ontario: essays in honour of J.M.S. Careless. Toronto, Ontario: Dundurn Press. ISBN 978-1-55002-060-1.
- Romney, Paul (1999). Getting it Wrong: How Canadians Forgot Their Past and Imperilled Confederation. Toronto, Ontario: University of Toronto Press. ISBN 978-0-80208-105-6.
- Saul, John Ralston (1997). Reflections of a Siamese Twin: Canada at the End of the Twentieth Century. Toronto, Ontario: Penguin Books. ISBN 978-0-67087-099-8.
- Saul, John Ralston (2006). Griffiths, Rudyard (ред.). Dialogue on Democracy: The LaFontaine-Baldwin Lectures. Toronto, Ontario: Penguin Books. ISBN 978-0-14305-428-3.
- Saul, John Ralston (2010). Louis-Hippolyte LaFontaine & Robert Baldwin. Extraordinary Canadians. Toronto, Ontario: Penguin Books. ISBN 978-0-6700-6732-9. online
- Schrauwers, Albert (2009). Union is Strength: W.L. Mackenzie, the Children of Peace, and the Emergence of Joint Stock Democracy in Upper Canada. Toronto, Ontario: University of Toronto Press. ISBN 978-0-8020-9927-3.
- Smith, Peter J. (1995). The Ideological Origins of Canadian Confederation. У Ajzenstat, Janet; Smith, Peter J. (ред.). Canada's Origins: Liberal, Tory or Republican. Ottawa, Ontario: Carleton University Press. ISBN 0-88629-274-3.
- Stagg, Ronald J. (1985). The Rebellion of 1837 in Upper Canada. Ottawa, Ontario: Champlain Society/Carleton University Press. ISBN 978-0-77358-406-8.
- Whebell, C.F.J. (July 1989). The Upper Canada District Councils Act of 1841 and British Colonial Policy. The Journal of Imperial and Commonwealth History. 17 (2): 185—209. doi:10.1080/03086538908582787.
- White, Graham (2001). Government and Politics of Ontario (вид. fifth). Toronto, Ontario: University of Toronto Press. ISBN 0-8020-7873-7.
|
