Робітник і колгоспниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Робітник і колгоспниця
The Worker and Kolkhoz Woman.jpg

55°49′41″ пн. ш. 37°38′44″ сх. д. / 55.82833300002777577° пн. ш. 37.64555600002777425° сх. д. / 55.82833300002777577; 37.64555600002777425Координати: 55°49′41″ пн. ш. 37°38′44″ сх. д. / 55.82833300002777577° пн. ш. 37.64555600002777425° сх. д. / 55.82833300002777577; 37.64555600002777425
Тип колосальна статуя[d] і Об'єкт культурної спадщини Росії[d]
Статус спадщини Об'єкт культурної спадщини Росії[d]
Країна

Росія Росія

Розташування Москва
Mira Avenue[d]
Архітектурний стиль Конструктивізм і монументальне мистецтво
Архітектор Boris Iofan[d]
Матеріал неіржавна сталь і Конструкційна сталь
Висота 24,5 ± 0,1 м
Засновано 1937
Сайт vdnh.ru/map/15152/
rabochiy-i-kolkhoznitsa.ru
Ідентифікатори і посилання
Structurae 20060411
Робітник і колгоспниця. Карта розташування: Росія
Робітник і колгоспниця
Робітник і колгоспниця (Росія)

Робітник і колгоспниця у Вікісховищі?
Пам'ятник станом на 2016 рік

«Робітник і колгоспниця» (рос. Рабо́чий и колхо́зница) — пам'ятник у Москві, визначна пам'ятка радянського монументального мистецтва, «ідеал і символ радянської епохи», що являє собою динамічну скульптурну групу з двох фігур з піднятими над головами серпом і молотом. Автор — Віра Мухіна; концепція і композиційний задум архітектора Бориса Іофана[ru]. Монумент виконаний з нержавіючої хромонікелевої сталі. Висота 24,5 м, висота павільйону-постаменту — 34,5 м.[1] Загальна вага (у 2009 році, після реставрації) — 185 тонн.[2] Розташований у Москві перед Північним входом ВДНГ.[2]

Історія[ред. | ред. код]

З 1932 року від створення єдиної Спілки архітекторів СРСР починається новий етап розвитку радянської архітектури. Завершується період блискучого авангардного розвитку, відбувається формування державної тоталітарної системи мистецтв.[3] Цей новий період розпочинається під гаслами штучно створеного напряму — так званого «соціалістичного реалізму», що охопив усі сфери художньої культури.[3] Новостворена радянська архітектура сперлася на відомий історичний досвід оформлення міського середовища періоду Російської імперії, семантика якого відповідала ідеологічним настановам робітничо-селянської держави з вождем на чолі.[4]

Створений для павільйону СРСР на Міжнародній виставці в Парижі (1937).[5][6] Час проведення всесвітньої виставки в Парижі, яка проводилася під девізом «Мистецтво і техніка в сучасному житті» (фр. Arts et Techniques dans la Vie moderne), збігся з роковинами святкування двадцятиріччя Жовтневої революції. Після завершення виставки скульптурна група «Робітник і Колгоспниця» отримала нове життя: її було перевезено до Москви, де знову змонтовано напроти головного входу Всесоюзної сільськогосподарської виставки (зараз Північний вхід ВДНГ). Ця скульптура донині залишається яскравим радянським символом.[3]

Для натурного виконання скульптури було вперше використано технологію формування тонкостінної нержавіючої сталевої оболонки, скріпленої зварними швами. Змагання скульпторів у розмірах скульптури закріплювало традицію, що народилася у проектуванні Палацу Рад, котрий мав завершитися могутньою постаттю Леніна.[3] В СРСР підтримували тих митців, які зуміли виразніше і переконливіше показати пафос соціалістичного будівництва і заслуги в ньому більшовицької партії та її вождів.

У 1947 зображення скульптури стало заставкою кіностудії «Мосфільм».[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скульптура Рабочего и колхозницы в субботу вернется на прежнее место // «Фокус», 27.11.09
  2. а б «Рабочий и Колхозница» встали на своё место за 47 миллионов рублей // Александр Бойко, «Комсомольская правда», 28 ноября 2009
  3. а б в г Конспект лекцій з курсу “Теорія і критика архітектури ХХ століття” Частина 2. Архітектура радянської доби: підсумки розвитку (для студентів 5 курсу спец. 8.120 102 “ Містобудування”) Укл. М. Л. Мухортов. – Харків : ХНАМГ, 2005. - 54с.
  4. Бачинська Л. Г. Способи реалізації державноідеологічної сутності у радянській архітектурі 1940-х – 1950-х років / Журнал WEB OF SCHOLAR. ISSN 2518-167X Доступ: http://archive.ws-conference.com/wp-content/uploads/wos0297.pdf
  5. а б Рабочий и колхозница вышли на пенсию // «Газета.Ru», Анна Семенова 25.05.2017, 08:44
  6. Мухіна Віра Гнатівна // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 5-17

Посилання[ред. | ред. код]