Рогатка (Тернопіль)
| Рогатка Тернопіль | ||||
 Вигляд на «Рогатку» з даху будинку на вул. С. Стадникової, 1 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°32′36″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 49.54333° пн. ш. 25.60333° сх. д.Координати: 49°32′36″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 49.54333° пн. ш. 25.60333° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Оболоня | |||
| Адмінодиниця | Тернопіль | |||
| Карта | ||||
  Рогатка Рогатка (Тернопіль) | ||||
 Рогатка у Вікісховищі | ||||
«Рогатка» — місцевість у Тернополі, роздоріжжя та «кільце» на «Оболоні». Також «Рогаткою» називають житловий квартал між вулицями Князя Острозького та Торговиця.
Дотичні вулиці[ред. | ред. код]
Від «Рогатки» беруть початок вулиці Микулинецька, Замонастирська, Гайова, С. Стадникової, тут закінчуються вулиці Князя Острозького та Торговиця.
Історія[ред. | ред. код]
Відразу за Кам'янецькою в'їзною брамою починалася Буковинська дорога, що виходила за межі валів на Микулинецьке передмістя. Пізніше передмістя стало частиною міста, а Буковинську дорогу міщани почали називати Микулинецькою. Саме на роздоріжжі головну дорогу, що вела в місто перекривали довгим брусом, що опирався на збитих навхрест стояках. Тут збирали мито за в'їзд у місто, так зване «копиткове», іншу плату, що йшла в міську скарбницю. Саме цю перешкоду називали «рогаткою». Пізніше так почали називати місце, де вона стояла — Микулинецька рогатка (таких рогаток було кілька). Наприкінці XIX століття міщани звернулися до магістрату з проханням назвати давню Микулинецьку дорогу іменем Князя Острозького, а Микулинецькою стали називати вулицю, що й нині має таку назву.[1]
Від «Рогатки» починалася давня Дорошівка. В районі «Рогатки» була відома пекарня Вженєвських та Завадовичів-Шафранюків та декілька ремісничих майстерень і складів (комор).[2]
Храми[ред. | ред. код]
Наприкінці вулиці Князя Острозького є церква Успення Пресвятої Богородиці, яку ще називають «церква на Рогатці».
Транспорт[ред. | ред. код]
Найближчі зупинки громадського транспорту є на вулиці Князя Острозького («13 школа») та на вул. Торговиця: маршрутні таксі № 2, 5, 5А, 8, 12, 13, 14, 17, 18, 22, 22А, 36, комунальні автобуси №6, 6А, 9, 20, 20А, 23, 29, 31, 37, тролейбуси № 1, 3, 7, 8, 9.
Світлини[ред. | ред. код]
-
«Рогатка» в 1902 році -
Похоронна процесія на «Рогатці»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бойцун Л. Вулиці Тернополя // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 158.
- ↑ Мирослав Остап'юк. Тернопіль у моєму серці [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 2016. — 3 червня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Тернопіль : Джура, 2003. — 392 с. — ISBN 966-8017-50-1.
- Тернопіль. Атлас міста. 1:12 000. — Картографія. — 48 с. — ISBN 978-966-475-342-2.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Тернопіль. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
