Загребелля (Тернопільський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Загребелля на мапах
Zagrobelamap.jpg
Загребелля біля Тернополя, мапа-схема
Палац в Загребеллі

Загребелля (пол. Zagrobela, Zagrobella, Zagrobla) — колишнє село, нині на його місці розташований мікрорайон «Дружба» міста Тернополя.

Історія[ред.ред. код]

Власниками земського маєтку в Загребеллі тривалий час були польські шляхтичі Кросновські. Вони мали тут дерев'яний замочок поблизу переправи через Серет, який на початку XVIII ст. замінив мурований. У першій половині XIX століття[1] Марцін Вінцентій Антоній[2] Кросновський[3] (1790—після 1841,[4] також володів маєтками в селах Сокиринці (або Шекеринці), Кшикас поблизу Ленчиці[5]) спорудив у селі великий красивий[6] класицистичний палац, оточений парком.[1] Інший палац збудував Якуб Галль;[7]

Донька М. В. А. Кросновського Дельфіна[2] вийшла заміж за Фелікса Циненберга Орловського[2] гербу Хомато.[8][9]

Близько 1869 року власником маєтку в селі стали шляхтичі Орловські, пізніше — князі Радзивілли, близько 1890 року — Чарковські-Голеєвські (власники маєтку в селі Висічка, нині Борщівського району). Після першої світової війни Віктор Чарковський-Голеєвський віддав палац та частину земель рільничій школі.[1]

17 травня 1898 року Іван Франко виступав перед мешканцями села.[10]

Згідно розпорядження Ради міністрів Польської Республіки № 883 від 2 грудня 1925 року, сільська гміна Загребелля приєднувалася до складу міської гміни Тернополя з 1 січня 1926 року.[11]

Під час боїв за місто в час німецько-радянської війни 1944 року палац Кросновських був знищений.[1]

Пам'ятник[ред.ред. код]

На околиці села[12] 19 червня 1851 року при Бережанській дорозі (нині вулиця Бережанська[13]) було встановлено «фігуру»-хрест (фундатор — міщанин Чернявський). Пам'ятник мав постамент, на якому були барельєфи святих Луки, Розалії і Франца. Скульптура була демонтована більшовицькою владою 1962 року, відновлена в часи Незалежності України 1993 (єдина скульптура, що збереглася).[14]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Rąkowski G. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Podole. Częć II. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 142. — ISBN 83-89188-46-5. (пол.)
  2. а б в Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1908. — Cz. 1. — T. 12. — S. 328. (пол.)
  3. його батько Антоній Юзеф — буський стольник (з 1762), староста петриківський, член Галицького станового сейму, 1782 року вилегітимувався зі шляхетства в Теребовельському гродському суді; перша дружина — Анна Кросновська, вдова лопацького каштеляна, друга — Юстина Попель → Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1908. — Cz. 1. — T. 12. — S. 328. (пол.)
  4. Marceli Wincenty Antoni hr. Krosnowski z Załusk h. Junosza (ID: 12.461.823). (пол.)
  5. Genealodzy.PL Genealogia. (пол.)
  6. Тернопіль. Загребелля. (Дружба). Палац Кросновських. (XIX ст.)/(2016р).
  7. Володимир Мороз. На Загребеллі до війни стояли аж два палаци // 20 хвилин.
  8. Delfina Daniela hr. Krosnowska z Załusk h. Junosza (ID: 12.461.827). (пол.)
  9. Feliks Cygenberg-Orłowski z Orla h. Chomąto (ID: 12.461.828). (пол.)
  10. Щербак Л. Франко Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 530. — ISBN 978-966-528-279-2.
  11. Dz.U. 1925 nr 124 poz. 883 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 2 grudnia 1925 r. o zmianie granic gminy miejskiej Tarnopol. (пол.)
  12. Історія Тернополя. ч127 — Хрести 1851 та 1770 року // 20 хвилин.
  13. Фігуру на Бережанській у Тернополі встановили у 1851 році
  14. Дуда І. Скульптура Тернополя XVIII—XXI ст. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 284. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]