Рогачов Євген Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Євген Рогачов
Yevhen-Rogachov 2016.jpg
Особові дані
Повне ім'я Євген Сергійович Рогачов
Народження 30 серпня 1983(1983-08-30) (36 років)
  УРСР Запоріжжя
Зріст 181 см
Вага 80 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь «ВРЗ»
Номер 11
Юнацькі клуби
1998—1999
1999—2000
Україна «Металург-2» (Запоріжжя)
Україна «Металург» (Запоріжжя)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2001—2002
2003—2006
2003—2005
2007—2009
2009—2014
2014—2016
2016—2017
2017—
Україна «Університет-Академія»
Україна «Дніпроспецсталь»
 Україна «Університет-Академія»
Україна «ТВД» (Львів)
Україна «Енергія» (Львів)
Україна «Локомотив» (Харків)
Білорусь «Борисов-900»
Білорусь «ВРЗ»
? (10)
 ? (51)
2 (3)
 ? (52)
136 (78)
? (27)
32 (23)
73 (68)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2003
2004–2008
2005–2016
Україна Україна (U-21)
Україна Студ. збірна України
Україна Україна
?
?
? (39)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 червня 2019.

Євге́н Сергі́йович Рогачов (30 серпня 1983, Запоріжжя, СРСР) — український футзаліст, нападник гомельського «ВРЗ».

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Закінчив СДЮШОР запорізького «Металурга» (перший тренер - Валентин Гришин). Після цього вступив в Запорізький національний університет, де на його базі був дубль «Запоріжкоксу». В університетській команді і почалася футзальна кар'єра Рогачова, де він грав разом з Ільдаром Макаєвим. Згодом «Запоріжкокс» розпався і Євген деякий час продовжував грати за університетську команду «Університет-Академія». Перед сезоном 2003/04 отримав запрошення від команди вищої ліги «Дніпроспецсталь». В першому ж сезоні виграв з новим клубом срібні медалі чемпіонату, а згодом став капітаном команди.

У перерві між першим і другим колом чемпіонату 2006/07 Євген у статусі капітана «Дніпроспецсталі» перейшов у львівський «ТВД». Йому вдалося відзначитися у трьох перших матчах за нову команду[1]. У складі «будівельників» Рогачов показував результативну гру, що і зумовило постійні виклики у збірну. У складі «теведистів» Рогачов виграв Кубок України у сезоні 2007/08. Перед сезоном 2009/2010 у гравця був діючий ще на один рік контракт з «ТВД», але він почав отримувати пропозиції від інших клубів, в тому числі і від донецького «Шахтаря»[2]. Трохи згодом керівництво команди зробило заяву, що було розчароване провальним виступом клубу в чемпіонаті України (шосте місце) і вирішило піти на омолодження складу. Через це на трансфер було виставлено одразу вісім гравців, серед яких був і Рогачов, навіть, попри те, що він посів друге місце у списку найкращих бомбардирів чемпіонату[3].

Серед усіх претендентів на Рогачова лише львівська «Енергія» змогла оплатити його трансфер і він підписав з командою дворічний контракт[4]. У складі «зелено-білих» гравець продовжив демонструвати стабільну і результативну гру, що допомогло команді завоювати звання чемпіона, а також 4 рази поспіль виграти Кубок України. Сам Рогачов дебютував у Кубку УЄФА і регулярно викликався у збірну, а у сезоні 2013/14 став найкращим бомбардиром чемпіонату України.

Перед стартом сезону 2014/15 перейшов у склад чемпіона України - харківського Локомотива[5], з яким у першому ж матчі виграв Суперкубок України.

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

У 2003 році виступав у складі молодіжної збірної України на турнірі «Санкт-Петербурзька осінь», де «жовто-блакитні» посіли другу сходинку.

Дебютував національній збірній України 10 лютого 2005 року у неофіційному матчі проти львівського «Тайму» і відзначився дублем[6]. Трохи згодом Рогачов дебютував на першому великому турнірі - чемпіонаті Європи 2005 року, де він зіграв лише 14 хвилин у двох матчах[7]. На невдалому для української збірної Євро-2007 Рогачов також зіграв у двох матчах і знову обійшовся без забитих голів[8]. На трьох наступних чемпіонатах Європи (2010, 2012, 2014) він зіграв у всіх 9-ти матчах, які провела збірна, але голів не забивав.

Виступав як основний гравець збірної України на двох останніх чемпіонатах світу - у 2008 році (7 матчів, 2 голи)[9] і 2012 році (5 матчів, 5 голів, 5 гольових передач)[10].

Зі студентською збірною України завоював золоту медаль на чемпіонаті світу 2004 року, що відбувався у Пальма-де-Майорці (Іспанія), і срібну на чемпіонаті світу 2008 року (6 матчів, 5 голів)[11], що відбувався у Копері (Словенія).

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]