Рогачов Євген Сергійович

Євген Рогачов
Євген Рогачов
Особисті дані
Повне ім'я	Євген Сергійович Рогачов
Народження	30 серпня 1983(1983-08-30) (40 років)
	Запоріжжя
Зріст	181 см
Вага	80 кг
Громадянство	Україна
Позиція	Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«АРПИ»
Номер	8
Юнацькі клуби
1998—1999 1999—2000	«Металург-2» (Запоріжжя) «Металург» (Запоріжжя)
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
2001—2002 2003—2006 2003—2005 2007—2009 2009—2014 2014—2016 2016—2017 2017—2020 2020—	«Університет-Академія» «Дніпроспецсталь» →  «Університет-Академія» «ТВД» (Львів) «Енергія» (Львів) «Локомотив» (Харків) «Борисов-900» «ВРЗ» «АРПИ» (Донецьк)	? (10)  ? (51) 2 (3)  ? (52) 136 (78) ? (27) 32 (23) 90 (81) 15 (18)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
2003 2004—2008 2005—2016	Україна (U-21) Студ. збірна України Україна	? ? ? (43)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 14 лютого 2021.

Євге́н Сергі́йович Рогачов (30 серпня 1983, Запоріжжя, СРСР) — український футзаліст, нападник донецькького «АРПИ».

Біографія

Клубна кар'єра

У сім років прийшов записуватися до СДЮШОР запорізького «Металурга», але групи 1983 року народження не було, тому Рогачову вдалося туди записатися тільки через рік. Першим тренером став Едуард Юрійович Дорошенко, але потім групу до випускного класу вів Валентин Степанович Гришин.

Після цього вступив в Запорізький національний університет, де на його базі був дубль «Запоріжкоксу». В університетській команді і почалася футзальна кар'єра Рогачова, де він грав разом з Ільдаром Макаєвим. Згодом «Запоріжкокс» розпався і Євген деякий час продовжував грати за університетську команду «Університет-Академія». Перед сезоном 2003/04 отримав запрошення від команди вищої ліги «Дніпроспецсталь». В першому ж сезоні виграв з новим клубом срібні медалі чемпіонату, а згодом став капітаном команди.

У перерві між першим і другим колом чемпіонату 2006/07 Євген у статусі капітана «Дніпроспецсталі» перейшов у львівський «ТВД». Йому вдалося відзначитися у трьох перших матчах за нову команду. У складі «будівельників» Рогачов показував результативну гру, що і зумовило постійні виклики у збірну. У складі «теведистів» Рогачов виграв Кубок України у сезоні 2007/08. Перед сезоном 2009/2010 у гравця був діючий ще на один рік контракт з «ТВД», але він почав отримувати пропозиції від інших клубів, в тому числі і від донецького «Шахтаря». Трохи згодом керівництво команди зробило заяву, що було розчароване провальним виступом клубу в чемпіонаті України (шосте місце) і вирішило піти на омолодження складу. Через це на трансфер було виставлено одразу вісім гравців, серед яких був і Рогачов, навіть, попри те, що він посів друге місце у списку найкращих бомбардирів чемпіонату.

Серед усіх претендентів на Рогачова лише львівська «Енергія» змогла оплатити його трансфер і він підписав з командою дворічний контракт. У складі «зелено-білих» гравець продовжив демонструвати стабільну і результативну гру, що допомогло команді завоювати звання чемпіона, а також 4 рази поспіль виграти Кубок України. Сам Рогачов дебютував у Кубку УЄФА і регулярно викликався у збірну, а у сезоні 2013/14 став найкращим бомбардиром чемпіонату України.

Перед стартом сезону 2014/15 перейшов у склад чемпіона України - харківського Локомотива, з яким у першому ж матчі виграв Суперкубок України.

Кар'єра у збірній

У 2003 році виступав у складі молодіжної збірної України на турнірі «Санкт-Петербурзька осінь», де «жовто-блакитні» посіли другу сходинку.

Дебютував національній збірній України 10 лютого 2005 року у неофіційному матчі проти львівського «Тайму» і відзначився дублем. Трохи згодом Рогачов дебютував на першому великому турнірі - чемпіонаті Європи 2005 року, де він зіграв лише 14 хвилин у двох матчах. На невдалому для української збірної Євро-2007 Рогачов також зіграв у двох матчах і знову обійшовся без забитих голів. На трьох наступних чемпіонатах Європи (2010, 2012, 2014) він зіграв у всіх 9-ти матчах, які провела збірна, але голів не забивав.

Виступав як основний гравець збірної України на двох останніх чемпіонатах світу - у 2008 році (7 матчів, 2 голи) і 2012 році (5 матчів, 5 голів, 5 гольових передач).

Зі студентською збірною України завоював золоту медаль на чемпіонаті світу 2004 року, що відбувався у Пальма-де-Майорці (Іспанія), і срібну на чемпіонаті світу 2008 року (6 матчів, 5 голів), що відбувався у Копері (Словенія).

Титули та досягнення

Командні

• Чемпіон України: 2011/12
• Срібний призер чемпіонату України (3): 2003/04, 2010/11, 2013/14
• Бронзовий призер чемпіонату України (2): 2009/10, 2012/13
• Володар Кубка України (5): 2007/08, 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14
• Фіналіст Кубка України (2): 2003/04, 2006/07
• Володар Суперкубка України: 2014
• Володар Кубка ліги України: 2005
• Срібний призер чемпіонату Білорусі (3): 2017/18, 2018/19, 2019/20
• Переможець турніру Beskid Futsal Cup: 2011 р.
• Бронзовий призер турніру Lviv Open Cup: 2013 р.
• Переможець чемпіонату світу серед студентів: 2004 р.
• Срібний призер чемпіонату світу серед студентів: 2008 р.
• Срібний призер міжнародного турніру «Санкт-Петербурзька осінь»: 2003 р.

Індивідуальні

• Найкращий бомбардир Екстра-ліги: 2013/0814 (21 м'яч)
• Найкращий бомбардир Кубка України: 2006/07 (9 м'ячів)
• Член Клубу бомбардирів Олександра Яценка
• Найкращий гравець у складі «ТВД» на турнірі GreenBall Cup-08 (Кладно, Чехія)
• Учасник шести чемпіонатів Європи — рекорд серед усіх гравців збірної України

Джерела

• Коцький-Боб'як, Мстислав. Євген Рогачов: "У нас є шанси поборотися за золото". ratusha.lviv.ua. Процитовано 17 лютого 2015.
• Гулій, Андрій. Статистика збірної України на чемпіонатах Європи. futsal-amator.com.ua. Процитовано 17 лютого 2015.
• В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)
• Пресс-служба МФК «Днепроспецсталь». XV международный турнир Кубок большого Днепра. — Запоріжжя, 2005. — 16 с. (рос.)

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль на сайті Sport.ua
• Профіль на сайті УЄФА (англ.)