Кладно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Кладно
чеськ. Kladno
Kladno CZ Town Hall 01.jpg
Ратуша та чумний стовп
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 50°08′35″ пн. ш. 14°06′19″ сх. д.H G O

Країна Чехія Чехія
Край Центральночеський край
Округ Кладно
Межує з

сусідні нас. пункти
Vinařice[d], Kamenné Žehrovice[d], Hřebeč[d], Velká Dobrá[d], Velké Přítočno[d], Stehelčeves[d], Tuchlovice[d], Буштєград, Cvrčovice[d], Brandýsek[d], Pletený Újezd[d], Pchery[d] і Libušín[d] ?
Внутрішній поділ
  • Dubí[d][2], Kročehlavy[d][2], Q12049942?[2], Q10502994?[2], Vrapice[d][2] і Q56416005?
  • Приматор Дан Їранек
    Перша згадка 1318
    Площа 36,97 км²
    Абсолютна висота 381 м
    Населення 68 551 (01.01.2013) [1]  
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Телефонний код +420 31
    Поштовий індекс 272 01
    Автомобільний код S (старі KD, KL)
    GeoNames 3073699
    OSM r440979  ·R
    Офіційний сайт mestokladno.cz  (чес.)
    Кладно. Карта розташування: Чехія
    Кладно
    Кладно
    Кладно (Чехія)
    Кладно. Карта розташування: Центральночеський край
    Кладно
    Кладно
    Кладно (Центральночеський край)

    Кладно (чеськ. Kladno) — найбільше місто Центральночеського краю Чехії. Адміністративний центр однойменного округу. Кладно є 13 місто за кількістю населення в Чеській республіці.

    Історія[ред. | ред. код]

    • 1318 — перша згадка про Кладно.
    • 1561 — надано статус містечка, яке надавало можливість проводити два ярмарки на рік та щотижневого ринку.
    • 1814 — мешкає приблизно 650 чоловік, які в основному займаються сільським господарством та вирубкою лісу.
    • 1830 — збудована кінно-залізнична дорога. По ній перевозили девевину та деревне вугілля до Праги.
    • 1842 — виявлені поклади високоякісного кам'яного вугілля.
    • 1850 — збудована перша шахта.
    • 1855 — збудована перша доменна піч. Населення постійно збільшується. Місто стає одним з перших осередків робітничого та соціал-демократичного руху.
    • 1889 — почав діяти металургічний комбінат «Польді». За часів соціалістичної Чехословаччини називався СОНП (чеськ. SONP, дослівно «Об'єднання національних сталеливарних підприємств»).

    Промисловість[ред. | ред. код]

    В кінці 20-го століття «Польді» перебував на грані банкрутства. Рівень безробіття у місті досягав 11 відсотків. Завдяки енергійним заходам, з 2005 року, екомонічна ситуація у Кладно поліпшилася.

    Найбільші підприємства міста:

    • LEGO — за межами Данії єдиний завод компанії.
    • Sagem — виробництво телефонів мобільного зв'язку.
    • Showa Aluminium — виробництво автомобільних кондіціонерів.
    • Металургійне виробництво працює, в основному, за індивідуальними замовленнями, виробляючи дрібносерійну, але високоякісну продукцію (наприклад, сталеві хірургічні інструменти та вали суднових двигунів і турбін).

    Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

    • Замок 18 століття, збудований у стилі бароко (нині — краєзнавчий музей)
    • Чумний стовп.
    • Ратуша — побудована в стилі неоренесансу (1898 рік).
    • Площа мера Павла.
    • Поблизу Кладно знаходиться музей жертвам фашизму Лідіце (1945 рік).

    Спорт[ред. | ред. код]

    У місті є футбольний та два зимових стадіони, закритий басейн з аквапарком і легкоатлетичний манеж. Велика кількість спортивних майданчиків та тенісних кортів.

    З 2007 року проводиться щорічний легкоатлетичний турнір «TNT - Fortuna Meeting», який входить до елітної серії ІААФ.

    Хокейний клуб «Кладно» був найсильнішим у країні у другій половині 70-х років двадцятого століття. В 1977 році виграв кубок європейських чемпіонів.

    Міста-побратими[ред. | ред. код]

    Видатні уродженці міста[ред. | ред. код]

    Галерея[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Počet obyvatel v obcích České republiky k 1. 1. 2013. Český statistický úřad. 30.4.2012. Процитовано 22.7.2013.  (чес.)
    2. а б в г д Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    3. Біографія та творчість Гуго Антона Фішера. (англ.) [1]
    4. Сук В'ячеслав Іванович. (рос.) [2]
    5. Антон Джозеф Чермак. (англ.) [3]
    6. Фільмографія Зденека Мілера. (чес.) [4]
    7. Ота Павел. (чес.) [5]
    8. Офіційний сайт Їржі Дінстбіра. (чес.) [6]
    9. Петр Пітхарт. (чес.) [7]
    10. Шахові партії Властіміла Горта. (англ.) [8]
    11. Футбольна кар'єра Яна Сухопарека. (англ.) [9]
    12. Франтішек Каберле. (нім.) [10]

    Джерела[ред. | ред. код]